Бабуся й онук борються разом

Можна сказати, пощастило – важкий діагноз Єгору поставили в півроку, отже, не встиг сильно зруйнувати організм, правильне лікування стабілізувало стан маляти, що перші місяці життя провело в лікарнях. В рік і два малюк втратив матір – з того часу про нього турбується бабуся. Решта – як в усіх: у свої 8 Єгор любить конструювати з лего автомобілі і літаки, любить тварин, захоплюється історією динозаврів, мріє стати палеонтологом, коли виросте. Ще не розуміє: для того, щоб йому вирости, бабуся мусить знову і знову знаходити гроші на підтримуюче лікування.

Муковісцидоз – таке захворювання, що вражає весь організм і здатне зруйнувати його вщент. З іншого боку, з муковісцидозом можливо жити багато років і навіть не надто відрізнятись від однолітків. Все питання – в організації життя та доступності підтримуючого лікування: ліків та медичного обладнання з витратними засобами. І ось тут – вся складність. На сьогодні за бюджетні кошти забезпечується лише частина ліків, все інше родини пацієнтів мусять добувати самі.

Бабуся Єгора, Олена Іванівна, не сидить, склавши руки. Те, що сьогодні хлопчик досить стабільний і потрапляє до лікарні на госпіталізації лише раз на рік планово – значною мірою її заслуга. Одначе хлопчику все ще бракує низки медичного обладнання, яке вкрай важливо, щоб якість – а відтак, і ефективність – лікування була максимальною. Сама бабуся просто не в змозі забезпечити все, тож звертається до нас із вами про допомогу.

Ким стане Єгор, коли виросте? Чи збереже свої дитячі зацікавлення, чи стане прагматичним і серйозним? Зараз головне питання в іншому: чи має Єгор шанси вирости? Зараз хлопчина чекає на допомогу. І мріє, що одного дня муковісцидоз стане виліковним.

ПІБ: Моключенко Єгор Ігорович, 28.07.2010 р.

Місто: с. Грейгове, Миколаївської обл.

Діагноз: Муковісцидоз