Бинти – мої супутники на все життя! 3

У 2014 році у квітні на світ з'явилася наша прекрасна маленька принцеса Владислава. Через декілька днів лікарі встановили страшний діагноз – бульозний епідермоліз. Життя в той момент наче перевернулося з ніг на голову, але продовжувалося... Продовжувалося для батьків, і розпочалося для маленького метелика. І вже шість років ця маленька дівчинка щоденно терпить біль. Нестерпний, важкий, пронизливий біль. І не розуміє, що таке життя без болю, без ран, без щоденних перев'язок, без приймання ліків... Не знає як це, просто бігти і не боятися впасти, як стрибати і не поранитися, як просто когось міцно-міцно обійняти і не пошкодити собі шкіру, як просто їсти те, що ти хочеш. Адже рани на тілі крихітки з'являються від найменшого неправильного руху.

Та попри це все, Влада росте позитивною і хорошою дитиною, яка любить цей світ. Вона обожнює котиків і собачок, а вони її. Їй подобається допомагати мамі готувати їсти, прибирати в домі. Подобається проводити час із старшою сестрою, грати з нею на піаніно. Грати у настільні ігри з дідусем та бабусею, малювати з татком. І як кожна дитина, вона просто обожнює дивитися мультфільми. А ще вона дуже любить танцювати і знімати про це відео, а потім показувати його друзям.

Наступного року Владислава повинна йти до школи. Але саме перебування для неї там буде нелегким. Дитина не може довго сидіти, довго ходити, бо її ніжки в ранах, які важко загоюються і постійно болять. Треба буде остерігатися, щоб інші дітки не стали випадково на ніжку і не штовхнули, чи просто міцно не взяли її за руку, бо для неї це буде ще одна рана на її маленькому тілі.

 Ми віримо, що все буде добре, ми зможемо все пройти, ми зможемо зі всім справитися, бо наша прекрасна дівчинка сильна, і у нас є підтримка небайдужих людей, яким ми щиро дякуємо за увагу, розуміння і доброту.