Битва з діагнозами

Трирічний Микита Бадіков потребує кохлеарної імплантації другого вуха. Прооперувати Микиту потрібно до початку літа, до його чергової операції на серці. Ще до народження Микити, переглядаючи на УЗД, як розвивається дитина, лікар сказала мамі, що є підозри на ваду розвитку серця малюка. І все ж Катя щиро вірила, що сердечко Микити розвинеться, і син народиться здоровим, проте... Коли хлопчик з'явився на світ, побоювання лікарів підтвердилися: у Микити виявили складна вада серця. У перший же день життя дитину прооперували, через три місяці – ще раз, а через місяць – утретє. Півроку малюк пролежав у реанімації кардіоцентру в украй важкому стані.

Через півроку, Микиту виписали з кардіоцентру з трахеостомою (дихальною трубкою) в шийці, яку лікарі обіцяли згодом прибрати. На превелику радість рідних, хлопчик нарешті потрапив додому, як всі малюки, він навчався повзати і ходити, і Катя потроху приходила до тями від пережитого в реанімації. Аж раптом – новий удар! У Микити – двостороння сенсоневральна туговухість четвертого ступеня. При цьому лікарі не виключали, що дитина справді могла втратити слух під час інтенсивної терапії антибіотиками, в числі яких опинилися і ліки з ототоксичним ефектом. Антибіотики допомогли врятувати Микиті життя, але дали ускладнення на слух. Малюкові прописали найсильніші слухові апарати, однак за півроку їх носіння він так і не став реагувати на мову, не допомогли ні активні заняття з сурдопедагогом, ні щоденні старання мами. Залишалася єдина надія – на слухові імпланти, при подібному діагнозі вони дають стовідсотковий позитивний ефект.

За державною програмою, яка забезпечує дітей безкоштовними імплантами, в рік в Україні оперують близько сотні дітей, Катя з Микитою виявилися в черзі під номером 341: шансів прооперуватися протягом року у них не було. Однак в ЛОР-інституті їм пішли на зустріч: усвідомлюючи, що Микита – нестандартний пацієнт, операцію на першому вушку зробили позачергово. А операцію з імплантації другого кохлеарного імпланта вкрай важливо провести до початку літа. У червні-липні Микиті повинні провести ще одну планову операцію на серці, після якої хлопчикові можна буде прибрати трахеостому – трубочку, яка підтримує його незміцнілі трахеї. Вийняти трахеостому передчасно неможливо, так під час чергових операцій (на вухо і на серце) хлопчикові її встановлять знову – інакше інтубувати його легені неможливо.

Через трахеостоми Микитка ніяк не може почати говорити, а йому цього дуже хочеться! Коли він відчуває сильні емоції: радіє татові-мамі, мчить погладити собаку або просить пограти з машинкою, він намагається вимовити звуки, але це вимагає від нього величезних зусиль! Але як тільки лікарі приберуть трахеостому, Микита неодмінно навчиться говорити! Однак станеться це лише після всіх планових операцій.

Сім'я Бадікових не може самостійно зібрати таку велику суму для лікування дитини, але вони впевнені: попри всі труднощі їх син неодмінно буде чути, вільно дихати і говорити. Микита – тямущий, пустотливий і життєлюбний хлопчик і після лікування нічим не буде відрізнятися від інших дітей. Але потрібно поспішати! Кохлеарну імплантацію важливо встигнути зробити до літа! Сподіваємося, що історія Микити, який бореться за своє здоров'я і перемагає, вразила Вас, і Ви відгукнетеся, щоб надати йому допомогу.

ПІБ: Бадіков Микита Тимофійович, 25.12.2014 р.

Місто: Ворзель, Київська обл.

Діагноз: двостороння сенсорноневральна глухота 4 ступеню