Боротьба довжиною в життя

Вона усміхається так щиро, що навіть несила повірити: життя цієї дівчинки сповнене не дитячими пустощами, а болем і стражданнями. І причина тому – ДЦП. Ручки і ніжки Ярославки Кушніренко скуті хворобою. У свої 7 рочків вона не вміє ані ходити, ані говорити, навіть сидить лише з маминою підтримкою. Та все ж щодня бореться за те, аби колись нарешті таки опанувати своє тіло.

Вона усміхається так щиро, що навіть несила повірити: життя цієї дівчинки сповнене не дитячими пустощами, а болем і стражданнями. І причина тому – ДЦП. Ручки і ніжки Ярославки Кушніренко скуті хворобою. У свої 7 рочків вона не вміє ані ходити, ані говорити, навіть сидить лише з маминою підтримкою. Та все ж щодня бореться за те, аби колись нарешті таки опанувати своє тіло.

Передчасні і стрімкі пологи, на світ Ярославка з’являється занадто рано, лише на 28 тижні вагітності. Крихітка вагою якось 1 400 грамів одразу потрапляє до реанімації: самостійно не дихає, не їсть, з її тільця відходять катетери і трубки, маленьке життя підтримують численні апарати. Лікарі стримані в прогнозах – недоношена, а значить: очікувати можна будь-яких ускладнень.

Ярославка кріпне: набирає вагу, вчиться пити молочко, і за три місяці їх з мамою Наталею нарешті відпускають додому. Але лікарі попереджують: крихітці загрожує ДЦП. Аби того уникнути, радять лікувальну фізкультуру, масажі, прописують медикаменти. З надією оминути хворобу щодня Ярославка п’є гіркі ліки, а мама виснажує її процедурами, розробляє ручки і ніжки. Однак за рік виявляється: усе намарно, страшний діагноз їх таки наздоганяє.

Кожен рух її донечці дається шляхом титанічних зусиль, вона щодалі помітніше відстає у розвиткові. На постійну реабілітацію треба шалених грошей, а єдина опора, чоловік, одного разу здається: він покидає хвору доньку і відмовляється їй допомагати. Мама Наталя ж навіть не може влаштуватися на роботу, бо не має з ким лишити своєї Ярославки. Та сил додає сама крихітка. Вона починає робити успіхи: реагує на мультфільми і музичні іграшки, лежачи на спинці активно махає ручками і ніжками, навіть сама перевертається на бік. Все частіше дівчинка розкриває колись геть скуті спастикою долоньки, її м’язи розслабляються, вирівнюється спинка. В ортопедичному взутті вона може, тримаючись за опору, стояти цілих чотири хвилини.

А нещодавно Ярославка сказала "да" – перше малесеньке слово. Цей очевидний прогрес нині будь-що треба закріпити, інакше ДЦП просто не дасть Ярославці розвиватися. Для цього дитині потрібно отримати 20-денний курс реабілітації, вартість якої 30 800 грн. Таких грошей у її мами немає: дохід родини – 2 750 тисяч гривень, а всі заощадження давно скінчилися. Тож саме ми з вами – їхня єдина надія.

ПІБ: Кушніренко Ярослава Іванівна, 10.09.2011 р.

Місто: Київ

Діагноз: ДЦП, подвійна геміплегія (V рівень за GMFCS, V рівень за MACS), F71, системне недорозвинення мовлення І рівня