Чи можна жити як усі?

Юрі сімнадцять. Це важкий період усвідомлення невиліковності свого діагнозу "муковісцидоз" і розуміння, що ти не такий, як усі. Це боляче, бо є бажання бачитися з друзями, а не спілкуватися лише онлайн, подорожувати, а не бути прив'язаним до інгалятора, займатися спортом, а не вкотре потрапляти у стаціонар із загостренням...

Попри важке захворювання, яке не дає юнаку вільно дихати, він робить все можливе, щоби якнайменше вирізнятися серед однолітків. Юрко – лідер по характеру, тому у школі часто брав участь у шкільних заходах. Хлопець обрав для себе спеціальність "соціальна робота", щоб у майбутньому допомагати людям у важких ситуаціях. Проте муковісцидоз вносить свої корективи у життя, і зараз допомога потрібна самому Юрі: у нього зламався інгалятор, який прослужив кілька років, а інгаляції – це обов'язкова щоденна процедура. Без них викашляти густе мокротиння з легень неможливо. Коштів на новий апарат сім'я не має, тому вони звернулися до нашого фонду. Ми також включили у збір стерилізатор та бактерицидну лампу, щоб краще захистити Юру від інфекцій.

Для людей з муковісцидозом рух дуже важливий, адже допомагає розвитку легеневих м'язів і легшому відходженню мокроти. Через погоду, стан здоров'я і карантинні обмеження Юрі останнім часом не вистачає фізичної активності. Щоби підвищити ефективність його самостійних занять, ми плануємо придбати для хлопця також спортивний тренажер – степпер.

Юрі дуже потрібна твоя допомога, щоб вільно дихати і продовжувати боротьбу з хворобою.