Дар’я потребує повноцінного лікування

В селищі Парафіївка на Чернігівщині живе семикласниця Дар’я. Чудова дівчинка, яка вчиться грати на фортепіано, плете з бісеру різні дрібнички та начебто ззовні живе, як звичайна дівчинка її віку. Але є в неї одна велика відмінність. Даша вже два роки живе з інсулінозалежним діабетом. А це значить, що всі свої фізичні рухи, всю вживану їжу та навіть емоційні коливання Дарʼя вимушена суворо контролювати. Якщо цього робити ретельно – наслідки для життя та здоров’я можуть бути невиправні.

Захворювання доньки шокувало батьків. В їх родині з діабетом ніколи не стикалися. Навчитися та звикнути жити в суворому режимі було важко. Постійне зважування їжі, рахування вуглеводів, забори крові та вимірювання цукру, уколи інсуліну. Це не так просто, як здається спочатку. Особливо, якщо робити це треба постійно та завжди. Все це ускладнюється дуже великими коливаннями цукру в крові Дар’ї. Заміри приходиться робити по 15 разів на день. Від проколів на пальчиках за два роки лікування вже немає живого місця. Вночі часто цукор у дівчинки падає нижче норми, і треба будити дитину, щоб дати їй з’їсти щось солодке для підняття цукру. Якщо "проґавити" падіння цукру, то дитина може впасти в кому! Цукри реагують на все! На хворобу, стрес та навіть на погоду.

Для того, щоб краще слідкувати за цукрами, Дар’ї дуже потрібні сенсори постійного моніторингу, але вони дуже дорогі для її батьків. Великі кошти родина витрачає на голки, ліки, обстеження та аналізи. Працює в родині лише батько, бо мати вимушена бути біля доньки весь час. Коштів на повноцінне лікування Дар’ї батькам не вистачає.