Дашенька з зони АТО потребує лікування

Недарма цю симпатичну дівчинку з Луганщини звуть Дарина. Дар Божий – те, що зараз вона жива! Вагітність у мами проходила з ускладненнями, на середині терміну були і гіпоксія, і високий тиск. А коли прийшов час народжувати, переймів не було. Не з'явилися вони і на 42-му тижні! Пологи викликали штучно, плід видавлювали. Потім – реанімація, 4 дні серце новонародженої запускали уколами адреналіну. Потім і це перестало допомагати, дитина просто лежала і згасала. А мама... Хіба можна висловити словами її стан?

І раптом – о диво! Неначе чиясь сильна рука розбудила малятко – прокинься! Борись, і ти будеш жити! Сердечко запрацювало, стали налагоджуватися інші функції. Потім були лікарні – у Краматорську, Слов'янську, Донецьку. У 2 рочки Дашенька почала ходити. А потім наче злі сили згадали про дівчинку. З'явилися судоми, косоокість, дитина перестала ходити...

Тільки через 3 роки, після знайомства з лікарем Берсенєвим та лікування в його клініці, життя у Даринки почало поступово налагоджуватися. Минули судоми, зникла косоокість, мала впевнено ходити. Але в сімейному гаманці порожньо. І без допомоги добрих людей для Дашеньки світло знову згасне.

ПІБ: Миколенко Дар'я Юріївна, 28.07.2005

Місто: Донецька область,Слов'янськ

Діагноз: ДЦП. Спастичний тетрапарез. Синдром ліквородинамічних розладів. Епісиндром в анамнезі. Залишкові явища гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС та натальної травми шийного відділу хребта