Дихати – це нормально. Марися Томашевська

"Я по 8 годин на день проводжу у танцювальному залі, треную пари у хореографічній школі Владислава Ями, веду два телепроєкти, працюю моделлю, навчаюсь… це шалений графік, я не можу ще й бігати! Що ще я можу зробити для вас?", – Марися пише це майже опівночі, її життя розписане мало не похвилинно. "Нехай цієї весни мій танцювальний марафон буде присвячений їм – людям, яких навіть на рахують, людям, які не можуть дихати самі… але зможуть, якщо їм допомогти. Дихати – це нормально".

Те, про що ми, звичайні люди, навіть не задумуємось: вдих і видих, ритмічне скорочення серця, крок, біг – це... нормально. Але є діти і дорослі, для яких кожна ця дія вимагає величезної зосередженості й сили. Існують сотні хвороб, які пошкоджують легені настільки сильно, що вони не здатні забезпечити організм киснем. Задихаються і дорослі, і діти – ніхто не знає достеменно, скільки їх в Україні, у нас не існує ніякого офіційного обліку і… не існує системи допомоги. Але допомога можлива!

Сьогодні такі хворі або терплять постійну задишку вдома, або живуть у лікарнях і реанімаціях, прив’язані до лікарняних систем подачі кисню. Натомість вони могли би користуватися індивідуальними кисневими апаратами, бути вдома, самостійно обслуговувати себе, займатись справами, спілкуватись – словом, могли би жити!

Марися – танцюристка, телеведуча, журналіст, модель, в її багажі великий список культурних і соціальних проєктів та водночас диплом факультету міжнародних відносин з відзнакою і роботи з аналізу політики на міжнародній арені. Та секрет в тому, що, аби бачити масштабне, потрібно бачити і мале, те, що поряд.

"Я хочу допомогти зібрати кошти на кисневе обладнання. 100 тисяч – і ми врятуємо від задухи 8 людей одночасно, а згодом – ще і ще. Але допомога навіть одній людині вартує усіх зусиль!".