Дихати заради сина-4

«Коли не можу дихати, включаю кисневий апарат, а синочок і собі тягнеться…» - пише Олена. Малюк Іванко ще не розуміє, що це не гра. Не знає, яке крихке його дитяче щастя маминих обійм, не знає, що середлюдей з муковісцидозом його матусю вже вважають довгожителем… Нехай це триває довше!! Мусимо купити ліки для довенної терапії, що підтримає Оленку. І хвороба відступить.

При муковісцидозі в легенях людини поселяються інфекції, які неможливо вигнати звідти повністю. Але правильно і вчасно підібрані антибіотики здатні довгий час стримувати інфекцію і не давати їй пошкоджувати організм. Одні препарати Олена мусить щодня пити у вигляді пігулок, іншими – щодня дихати через інгалятор. Але найсильніша і обов’язкова – довенна терапія, необхідна 2-3 рази на рік.

Специфіка муковісцидозу в тому, що антибіотики, аби подіяли, призначаються у дуже великих дозах. Тож один такий курс лікування для дорослої людини коштує космічних як для звичайної родини коштів. Але він обов’язково має відбутись, іншого способу вижити з муковісцидозом просто немає.

Якщо не пройти планове лікування вчасно, хвороба загострюється, страждає весь організм і далеко не всі погані зміни потім вдається відіграти назад. А самопочуття в такий період стає таким важким, що від слабкості й задишки молода жінка не може робити навіть звичайні хатні справи, не може повноцінно турбуватися про синочка і грати з ним… тоді Олена сама потребує сторонньої допомоги. Словом, краще до
цього не доводити.

Тож від усієї Оленчиної родини просимо: підтримайте збір, допоможіть
Іванковій матусі отримати лікування вчасно!

І'мя: Тара Олена, 1987 р.н.

Місто: Ужгород

Діагноз: Муковісцидоз з панкреатичною недостатністю. Легенева гіпертензія І ступеня. Холестатичний гепатит. Порушення толерантності до глюкози