Дитина в футлярі

Заплющіть на хвилину очі і уявіть собі, що у вас проблеми з мовленням, з розумінням, ви не вмієте спілкуватися, не використовуєте жести, не можете повторювати дії, не дивитесь в очі, не відчуваєте небезпеку, не виявляєте почуттів у цілому, і при всьому цьому ви маєте підвищену чутливість, аж до істерик, від шуму, музики, світла, одягу, запахів, купання, підстригання, а ще ви їсте тільки певний набір продуктів, і туалет для вас – все ще проблема. Уявили? Складно? А для людей з аутизмом це не хвилинне відчуття, а повсякденний стан. Це їх особливий світ.

Ось вже 3 роки життя Артема – це вічний поспіх від логопеда до психолога, від дефектолога до реабілітолога, психіатр, аналізи, аптеки і вічний пошук: форуми, чати, семінари, література. Хлопчик росте і змінюється. Починає виявляти емоції. У нього з'являються слова і розуміння зверненої мови. Він починає відчувати своє тіло, став менш незграбним. Починає помічати навколо себе людей, тварин, природу. Він інколи навіть дивиться прямо в очі.

Дитина не вийде з цього кокону без постійних занять та реабілітацій. Якщо скласти руки і нічого не робити, він так і залишиться маленькою дитиною в тілі дорослої людини, але ми цього дозволити не можемо! Одне-два заняття в тиждень – це те, що може собі дозволити сім'я Грицьків, але це нескінченно мало, тому ми просимо допомогти організувати збір, щоб проплатити курс інтенсивних занять, які, ми впевнені, наблизить Артема до бажаного здорового життя! Тому ми розпочинаємо збір коштів на курс лікування в медичному центрі "Baby Health" (м. Ірпінь).

ПІБ: Грицьків Артем Анатолійович, 26.09.2013 р.

Місто: Київ

Діагноз: дитячий аутизм з якісними порушеннями соціальної реципрокності і комунікації, розлади розвитку рецептивної мови (НМ I-II рівня), моторна алалія з сенсорним компонентом, стереотипні форми поведінки