Дівча у біді. 2

Цій мужній дівчинці 5 років, вона не вміє ходити, а без підтримки – навіть стояти чи сидіти. Кожен новий рух та звук – боротьба Олечки довжиною в життя. Такий стан дитини – лікарська помилка. Під час пологів немовляті вагою всього 1 700 гр скручують шию. Ця звіряча помилка викриється лише аж через півтора роки. Після появи на світ дівчинка не закричала, лиш стиха захрипіла. Далі реанімація, апарати підтримки життєдіяльності та... жодних прогнозів.

Цій мужній дівчинці 5 років, вона не вміє ходити, а без підтримки – навіть стояти чи сидіти. Кожен новий рух та звук – боротьба Олечки довжиною в життя. Такий стан дитини – лікарська помилка. Під час пологів немовляті вагою всього 1 700 гр скручують шию. Ця звіряча помилка викриється лише аж через півтора роки. Після появи на світ дівчинка не закричала, лиш стиха захрипіла. Далі реанімація, апарати підтримки життєдіяльності та... жодних прогнозів. 

Олечку разом із мамою виписали та відправили додому. Квола дівчинка не плаче, постійно спить і не прокидається, аби навіть поїсти. Лікарі ж годують її антибіотиками і все списують на вірус. Хоча мама Тетяна серцем відчуває: з донькою коїться щось лихе. Потім лікарі говорять, що дитя відстає у розвиткові через ранні пологи. Олечці призначають ліки, від яких дитині стає тільки гірше, та приписують масажі, які нічим не допомагають. Та тільки через півтора роки МРТ показало крововилив у мозок, а рентген шиї засвідчує - шия дитиня була по-звірячому скручена.

"Я мало не впала, коли це почула, земля просто з-під ніг пішла. Як можна було одним махом перекреслити моїй дитині життя?!", – питала я у відчаї. Усе, що тоді сказали, що доля Олі залежить від її бажання боротися". 

За кілька років Олечка довела усім – вона може і буде боротися за себе. Незліченні курси масажів, ліків для стимулювання мозку та реабілітації дали результат. Раніше весь правий бік Олі був ніби паралізований і вона не могла поворухнути пальчиками руки, нині дівчинка тримає нею іграшки. Лікарям вдалося побороти контрактуру правої ніжки, дитина почала ставити ногу рівно, минув сильний біль. Також завдяки реабілітаціям минула спастика в ручках, м'язи розслабились. Олечка стала впевненіше сидіти, тепер вона вже може стояти сама, без опори, але ще дуже боїться. Після занять з психологом у дитини покращилась увага та стала кращою мілка моторика рук, а після останнього заняття з логопедом Оля сказала своє перше слово "мама". Навіть лікарі нещодавно визнали: за рік-другий дитя зможе навчитись ходити, головне – не спинятися.

Нині Олі конче потрібно пройти наступний курс реабілітації у центрі "Вільний рух", де з нею займатимуться реабілітологи, психологи і фізіотерапевти. Його вартість, 37 800 гривень, непідйомна для родини, вони вичерпали всі ресурси. Олю і ще двох діток Тетяна виховує сама. Вона не може працювати, адже їй постійно треба бути біля донечки. Єдина надія цієї сильної дівчинки – ми з Вами. Адже саме в наших силах подарувати їй шанс піти своїми ніжками.

ПІБ: Кожухар Ольга Олександрівна, 10.11.2012 р.

Місто: Бердянськ, Запорізька обл.

Діагноз: резидуально-органічне ураження ЦНС у вигляді глінозних вогнищ, порушення когнітивних функцій, ДЦП, спастична диплегія, дизартрія, еквінусні стопи