Дівчинці потрібні сенсори моніторингу. 2

Марійці вже десять, і вже понад рік вона живе з цукровим діабетом 1 типу. Хворобу виявили навесні минулого року, коли стан дівчинки вже був критичним. Діагноз лікарі поставили, коли Марійка вже була в реанімації. Відтоді постійне зважування та рахування їжі, уколи інсуліну та щогодинне вимірювання показників крові стали частиною життя дівчинки. Проколювати пальці треба навіть уночі.

Стрибки цукру в Марійки були різкими, а це дуже відображалося на самопочутті дівчинки та могли спричинити ускладнення в майбутньому. Марія дуже боялася постійних уколів, навіть відмовлялась їсти, щоб не колоти їх.

Допомогою для Марійки можуть бути сенсори безперервного моніторингу, але грошей в родини на них немає. Мама працювати не може, бо вимушена знаходитися вдома з донькою. Дівчинка ще не може сама повністю та правильно прораховувати кількість інсуліну та контролювати свій стан.

Це дуже активна, щира та талановита дівчинка, яка відвідує різні гуртки та спортивні секції. Але зараз, через свій вік, вона соромиться при друзях вимірювати рівень цукру глюкометром. Вихід є – це встановлювати Марійці сенсори, які безперервно показують рівень цукрів. Мама просить всіх небайдужих про допомогу на придбання запасу сенсорів для Марії.