Життя в іншому вимірі

Саша відвідує секцію з футболу та мріє стати футболістом. Він хороший життєрадісний хлопчик, якому потрібний постійний контроль рівня глюкози у крові. Часті неконтрольовані стрибки цукру дуже впливають на його емоційний стан та негативно впливають на здоров’я.

У вересні минулого року Сашко пішов до першого класу. Саме в цей період його життя різко змінилося – хлопчику поставили діагноз "цукровий діабет 1 типу". Після встановлення діагнозу життя маленької родини кардинально змінилося – перші місяці було відчуття потрапляння в інший вимір, звідки немає дороги до звичної реальності.

В українському суспільстві дуже низька обізнаність щодо діабету. Часто люди асоціюють хворобу із неможливістю їсти солодке та "хронічно" високим рівнем глюкози в крові. Мало хто знає, що трапляється протилежний та більш небезпечний стан – гіпоглікемія, яка виникає при зниженні глюкози до критичного рівня.

Спочатку мамі Сашка було страшно залишати сина в школі, фактично на самоті з його станом. Мама доклала максимум зусиль, аби дати вчителям базову інформацію про діабет: провела бесіди й розмови, підготувала та принесла буклети. Варто зазначити, що і керівництво школи, і вчителі, і однокласники ставляться до Сашка з розумінням. Вчитель дає Саші можливість робити перекуси, виходити під час уроку, відповідати на телефонні дзвінки від мами. Але хлопчик чітко знає, що не можна зловживати цими правами.

Сенсори безперервного моніторингу глюкози, які життєво необхідні Сашкові, коштують надто дорого. Самостійно забезпечити їх регулярну заміну мама просто не може, адже виховує сина від народження самостійно. Для Сашка сенсори – це питання безпечного життя та здоров’я. Мама просить відгукнутися на прохання допомогти!