Допомога для Матвія. 2

Матвій зі Львова живе з діабетом 1 типу вже 4 роки. Цей діагноз повністю змінив життя родини. Батьки звикли до щоденних вимірювань цукру, інʼєкцій інсуліну, особливого харчування. Але звикнути до постійного страху за дитину неможливо. Найважче – це нічні гіпоглікемії, коли прокидаєшся від страху й перевіряєш, чи дихає твоя дитина.

Перші симптоми хвороби списували на втому чи вірус. Матвій почав багато пити, часто бігав у туалет, худ на очах. Одного дня він просто втратив силу. Матвія повезли в лікарню, де лікарі повідомили, що рівень глюкози в крові дитини понад 27 ммоль. Діагноз звучав як вирок.

Зараз Матвій почуває себе більш-менш добре. "Цукри" скачуть, і мати постійно контактує з лікарем, який допомагає стабілізувати його рівень. Але не завжди все вдається. Тому хлопчику потрібні сенсори безперервного контролю глюкози в крові.

Матвій – справжній герой. Він навчився жити з діабетом і доводить, що хвороба не забере в нього дитинство. Хлопець любить спорт, мріє стати футболістом і вірить, що навіть з діабетом можна жити активно й повноцінно. Разом із меншим братиком вони складають конструктори, бавляться машинками, вигадують собі різні ігри вдвох. Також у селі Матвій має свого вірного друга – собаку Баді. Хлопець навчився жити за правилами, які диктує діабет. Та попри все він лишається життєрадісним, мріє і вірить, що одного дня наука подарує дітям з діабетом шанс на повне одужання.