Допоможемо Глібу уникнути нових ускладнень

Гліб ріс здоровим, веселим та життєрадісним хлопчиком. Ніхто навіть уявити не міг, що звичайний щорічний медогляд перед дитячим садочком розділить життя родини на "до" та "після".

Того дня Гліб з мамою їхав до лікарні. Вийшовши з тролейбуса, хлопчик раптом сів на бордюр і сказав, що дуже втомився. Для активної п’ятирічної дитини це було незвично. Мама взяла його на руки й понесла до лікарні. Від Гліба було чутно запах ацетону. Лікарі метушилися, показники глюкометра зашкалювали, а мама не могла зрозуміти, що відбувається з її дитиною. Невдовзі їх терміново доправили до ендокринологічного відділення. Саме там вони почули діагноз, який назавжди змінив життя – цукровий діабет 1 типу.

Страх, сльози, відчай, нескінченні аналізи – життя з хворобою змусили вчитися рахувати кожен грам їжі, контролювати кожен показник цукру та жити в постійній настороженості. Та з часом Гліб дуже змінився. Колись відкритий і веселий хлопчик став замкнутим і мовчазним. Йому важко висловлюватися, демонструвати свої почуття та переживання. Іноді він дратується, коли його не розуміють.

Найстрашнішим випробуванням для мами стала ніч, коли через критично низький рівень цукру вона ледь не втратила Гліба. Через страх, паніку та розгубленість мама не могла навіть виміряти рівень цукру, бо руки тремтіли настільки сильно, що глюкометр просто випадав із рук. Тоді життя Гліба врятував глюкагон, який мати встигла ввести Глібу. Після цього випадку вони перейшли на сенсори безперервного моніторингу глюкози, щоб бачити його показники цілодобово й не пропустити небезпечні зміни цукру.

Контролювати діабет Глібу непросто. Через свій вік та особливості характеру він не завжди розуміє наслідки своїх вчинків. Діабет вимагає постійної дисципліни, яка дається дитині дуже важко.

На жаль, через хворобу вже з'явилися проблеми із судинами ніг, довелося робити операцію на очах. Крім того, Гліб має дисграфію та дислексію, через що йому складніше навчатися, читати та писати. Високий рівень цукру робить його плаксивим і дратівливим, а низький – виснаженим і млявим. У школі він часто тримається осторонь однолітків. Йому важко заводити друзів та почуватися звичайним підлітком.

Мама завжди поруч з Глібом, оточуючи його любов’ю, увагою, турботою та підтримкою. Попри всі труднощі, вони не здаються. І поки наука шукає ліки проти цукрового діабету, їм допомагають сучасні технології контролю діабету, які дають можливість Глібу жити безпечніше, навчатися, мріяти та просто бути дитиною. Сенсор безперервного моніторингу глюкози – це не просто прилад. Це безпека хлопця вдень і вночі, можливість уникати небезпечних станів, зберегти здоров'я та запобігти розвитку подальших ускладнень.

Ми просимо вас підтримати Гліба, щоб придбати сенсори. Кожен внесок – це ще один день спокою для мами, ще один крок до кращого контролю діабету та ще одна можливість для хлопця жити, навчатися, мріяти та бути звичайним підлітком.