Допоможемо Ярославу лікуватись

Ярослав – дуже мужня дитина. З семирічного віку він хворіє на цукровий діабет. Перший рік з цією хворобою був найважчим. Ярослав дуже боявся робити ін’єкції, але хотів ходити до школи в свій улюблений клас. Для цього мамі приходилося майже постійно бути з ним у школі, щоб він мав змогу навчатися. Але згодом він подолав страх та почав робити уколи самостійно.

Цілий рік Ярослав із мамою навчалися жити з діабетом, вивчали літературу, спілкувалися з іншими родинами, в яких є діти з таким же діагнозом, вели щоденник. Мама робила для дитини все, що було в її силах. Жінка всі сили та ресурси віддавала синові. Але все одно все було дуже погано, рівень цукру стрибав, досягти компенсації не вдавалося. Тоді мама випросила у лікарів зміну інсуліну. Знову вивчення організму та його реакція на новий інсулін. І нарешті гарні "цукри".

Для гарної компенсації цукру в крові родина потроху почала збирати гроші на інсулінову помпу, адже її вартість для простої родини чималенька. Назбиравши гроші, на день народження дитина отримала від своєї родини інсулінову помпу. Радість була безмежна.

Але війна та постійні стреси знову внесли свої корективи. Ярослав почав під’їдати їжу, забуваючи при цьому робити ін’єкції. Хлопчик вперше за 4 роки потрапив до лікарні у важкому стані. Реанімація та крапельниці допомогли відновити стан Ярослава. Але під час чергового огляду лікарі виявили погіршення зору. Тоді було 3 місяці лікування в офтальмолога та постійне носіння окулярів.

Війна була зовсім поряд. Родина робила спроби виїхати в більш безпечний район, але брак роботи та велика вартість оренди житла вимусила родину повернутися додому. Ярослав знову потрапив до лікарні у важкому стані. Знову реанімація та крапельниці для відновлення цукру та стабілізації артеріального тиску.

Зараз Ярославу потрібно суворо дотримуватися лікування, для нормального життя йому необхідно контролювати прояви хвороби. А для цього потрібен постійний моніторинг та компенсація діабету, робити ін’єкції інсуліну та вести щоденник, щоб опанувати діабет. Адже досягнення контрольованого діабету – це запорука якісного та тривалого життя.

Родина не може власними силами впоратися з фінансовим навантаженням на лікування Ярослава тому просить про допомогу.