Допоможемо юнаку з родини переселенців!

Артур уже підліток, йому шістнадцять. Як і більшість дітей, хворих на діабет, він народився здоровим хлопчиком. У садочку він дуже часто хворів на ГРВІ, але ж через це проходять майже всі. З шести років Артур почав займатись спортом – тхеквондо та кікбоксингом, відвідував гуртки з шахів. У школі хлопчик також гарно навчався. Але в його житті настав цей страшний день початку повномасштабної війни, коли його родині довелося втікати з Херсона. Лікарі кажуть, що це могло стати стресом для Артура та початком розвитку невиліковного інсулінозалежного діабету. Артур дуже важко сприйняв перші тижні війни, а ще більше юнак переживав за батька, який захищає нашу країну.

Мама з Артуром переїхала жити у село на Львівщині. Минуло декілька місяців, і вона помітила, що син почав сильно худнути та пити багато води, але відреагувала не відразу. Коли прийшли результати аналізів Артура, лікарі відразу відправили хлопця до Львова. Діабет 1 типу – це дуже важка хвороба, яка дає ускладнення майже на всі органи людини, а найбільше потерпають очі, нирки, судини та ноги. Мінімізувати вплив хвороби на організм дитини допомагає цілодобовий моніторинг цукру в крові. Сенсори сповіщають про гіпо/ гіперглікемію, яка може привести до коми, особливо вночі, коли дитина спить і не відчуває зміни рівня цукру.

Родина Артура не може дозволити купувати коштовні сенсори для юнака, тож його мама звертається за допомогою.