Допоможемо Мирославі подолати недугу

Народившись, Мирослава не закричала, її маленьке тіло було фіолетовим, його сковували судоми. Дівчинка не мала рефлексів, тонус м’язів був відсутній. Мирославу терміново перевели в реанімації і рятували її життя вже там. Дівчинка вижила, проте лікарі констатували, що у неї епілепсія, ДЦП і затримка розвитку.

Спочатку було замкнене коло – напади епілепсії не дозволяли займатися реабілітаціями – проте його вдалося розірвати. З Мирославою спочатку почали займатися вдома, а згодом вона відправилася на першу повноцінну реабілітацію. Зараз дівчинці вже 10 років, і за її плечима чимала кількість курсів лікування, кожен із яких приносив щось нове у розвиток дівчинки.

Після останнього такого курсу в Мирослави збільшився об’єм пасивних рухів та покращилася позитивна динаміка в показниках роботи головного мозку, дівчинка гарно "лепече", а деколи навіть вимовляє окремі слова! Це маленькі перемоги, що не мають ціни!

Попереду – більше, проте за умови своєчасного і систематичного лікування. Ми дуже хочемо, аби Мирослава змогла розповісти про ще більше власних перемог, але для цього їй найближчим часом необхідно потрапити на новий курс реабілітації в спеціалізований центр. Допоможемо їй у цьому?