Допоможемо Настусі встати на ніжки

Материнство – це диво, подвиг і щастя. Після десяти довгих років у сім’ї Зіненко з’явилась омріяна донечка Настуся разом з двома братиками. Дівчинка народилась недоношеною. У лікарні батьки дізнались страшний діагноз - вроджений менінгоенцефаліт. У семимісячному віці її вага була лише 5 кг. Вдома Настя не набирала вагу і постійно плакала. Зараз малечі 5 рочків і вона не може говорити і ходити.

Змалечку мама Настусі шукає усі можливі способи поставити дитину на ноги. Побувавши не в одному закладі, їм погодились допомогти у клініці Козявкіна, що у м. Трускавець. Внаслідок перенесеного менінгоенцефаліту у дівчинки тяжкий руховий розлад та затримка психомовного розвитку, і їй потрібна тривала реабілітація. У 2,5 рочки мала почала трохи повзати, а зараз мама приносить її на підготовку, де дівчинка намагається рівненького сидіти, бо мріє бути, як усі дітки і піти в 1-й клас. Усі кошти, які сім’я отримувала на дітей, ішли на лікування. Допомагали знайомі і незнайомі люди, хто чим міг: одягом на малечу, грошима. Але й цього виявилось недостатньо. Дівчинка росте дуже вразливою, і якщо хтось вказує на її вади, відразу плаче.

Настусіна мрія – танцювати, і коли приходив св. Миколай і всі розказували йому віршики, вона танцювала на чотирьох, бо ще не може говорити. «У Настусі світла душа і вона всіх любить. – крізь сльози каже Надія. - Я найщасливіша мама в світі, що можу бути з своїми дітками і бачити їхні усмішки. Надіюсь, ваша допомога додасть мені, нашій сім᾽ї більше надій, а Настусі – більше шансів на здійснення її мрій».

ПІБ: Зіненко Анастасія Іванівна, 23.09.2010

Місто: Івано-Франківська область

Діагноз: ДЦП, спастична диплегія, в стадії неальтернативного повзання, в фазі лежання з контролем голови. Рухові порушення ІІІ рівня за класифікацією GMFCS. Функції руки ІІ рівня за класифікацією MACS