Допоможімо підліткам, що опинилися у скруті

Одні викидають їжу, а іншим її не вистачає. Підопічні благодійного фонду "Пакс ет Бонум" рахують, чи вистачить їм грошей на шматочок сиру після оплати проживання в гуртожитку. Здавалося б, нестача їжі – біда самотніх стареньких, хворих та родин в складних життєвих обставинах. Та окремо від звичного переліку в тіні опиняються підлітки. Ті, чиє дитинство і юність пройшла в родинах, що переживають злидні: це діти багатодітних або неповних сільських родин, де батьки не можуть забезпечити дітей навіть найнеобхіднішими та елементарними речами, діти, позбавлені батьківського піклування.

І коли така дитина, закінчивши 9 класів школи, поспішає в училище чи ліцей, аби якомога раніше стати "на ноги", самостійно заробляти й допомагати малолітнім братикам та сестричкам, тоді сама стикається із суровими реаліями самостійного життя, з катастрофічною нестачею коштів навіть на найнеобхідніше – на їжу. У свої 14-15 років це, фактично, ще дитина, а допомоги їй чекати часто немає звідки.

Стипендії ж, що отримують сьогодні учні профтехзакладів, заледве вистачає, щоб якось "протягнути" кілька тижнів, бо ж, окрім їжі, необхідно ще придбати і канцтовари, і оплатити гуртожиток, і багато іншого, не говорячи вже про придбання сезонного одягу чи додаткове навчання, саморозвиток… Тож, іноді ці діти не те що недоїдають, а й навіть голодують, і як наслідок – хворіють, залишають навчання або ж, в найгіршому випадку, наражаються на проблемами з законом, намагаючись якось дістати грошей.

Значну кількість таких дітей складають учні професійно-технічно навчальних закладів, і під нашою опікою зараз понад 30 таких підопічних-підлітків – учнів Хмельницького ліцею сфери послуг. Наш фонд здавна співпрацює з цим навчальним закладом і всіляко намагається допомогти його учням. 

Щоб допомогти їм, ми розпочинаємо збір коштів на продукти харчування – крупи, рибні та м’ясні консерви, печиво, молочні та м'ясні вироби тощо. Цим підліткам не можуть допомогти рідні, самі вони ще досить юні і не можуть поки що заробляти самостійно.

Не будьмо байдужими! Тільки ми з вами можемо подати руку цим хлопцям і дівчатам у найскрутніший час їхнього життя, аби вони змогли жити, навчатися, ставати самостійними та хорошими людьми.

Допоможімо їм, і добро обов’язково повернеться!