ДЦП – не вирок: 2 етап зборів

Ця маленька білявка схожа на янгола, чи не так? Звати її Катруся, їй 4. Є і мама, й тато. Немає лише здоров’я й щастя. А товста медична картка нагадує фільм жахів. Варто було дитині народитися на 2 тижні раніше терміну – і посипалися на її тендітне тільце недуги, одна гірша за другу. А 3 роки тому батьків приголомшив остаточний діагноз – ДЦП, подвійна спастична геміплегія з грубими руховими порушеннями, ЗПМР, симптоматична епілепсія, стадія медикаментозної ремісії…

Батьки не здаються – з дитям займаються лікувальною фізкультурою, водять до логопеда, навіть вдалися до іпотерапії! Але нічого не допомагає: дитина не говорить, навіть сісти самостійно не може, ручки зведені хронічною судомою. Серце крається, коли поглянеш на манюню. За що це їй?

Вихід є, але лікування потребує коштів. А от їх майже немає! Батьківська зарплатня і допомога на дитину-інваліда – от і все. Не будьмо байдужими, допоможемо дитині разом – і з’явиться посмішка на янгольському обличчі, встане на ніжки дівчинка, знайде своє щастя, і з полегшенням зітхнуть батьки. Світ не без добрих людей, чи не так?

ПІБ: Сажнева Катерина Сергеевна, 09.08.2010 р.

Місто: Дніпропетровськ

Діагноз: ДЦП