ДЦП, війна і материнська любов: історія Сергія

На околиці невеликого містечка у Львівській області живе родина, яка щодня бореться за шанс на краще життя. Ця історія – це зворушливий приклад материнської любові, незламності духу та боротьби за життя своєї дитини в умовах війни.

Сергій народився у 2008 році. Його дитинство могло бути сповнене веселощів, мандрівок та безтурботних ігор, але життя розпорядилося інакше. У хлопчика діагностували ДЦП – хворобу, що вимагає постійного догляду, лікування, дорогої реабілітації та безмежної материнської любові. Мама, залишившись без підтримки чоловіка, самостійно виховує сина, вкладаючи всі свої сили у кожен день його життя.

З 2014 року Красногорівка, їхнє рідне місто у Донецькій області, перетворилася на зону бойових дій. Власний будинок та квартира залишилися в руїнах. Тепер вони змушені винаймати житло у Львівській області. Війна забрала у родини не лише дім, а й спокій та майбутнє. Мама вимушена постійно шукати кошти на оренду житла, ліки та необхідну для Сергія реабілітацію. Щодня вони стикаються з викликами – фінансовими, емоційними, соціальними.

Сергій – допитливий та талановитий хлопець. Його очі завжди сяють, коли він збирає пазли чи розмальовує улюблені картинки. Ці заняття дарують йому радість і, можливо, на мить дозволяють забути про те, як важко йому пересуватися. Але його найбільша мрія – самостійно ходити, як інші діти.

Мама знає, що шлях до цього непростий, але вірить, що курси реабілітації можуть дати її дитині цей шанс. Лікування дороге, і самотужки вона не в змозі оплатити його.

Хлопчик і його мама не втрачають надії. Вони мріють, що колись Сергійко зможе впевнено ступати назустріч своєму майбутньому.

Кожен з нас може допомогти зробити цю мрію реальністю. Бо коли є підтримка, навіть найважчі дороги стають можливими.