Якби моя донечка могла чути...

"Якби моя донечка чула, можливо, полюбила б музику, якби моя донечка чула – можливо, полюбила б співати, можливо, у неї приховано ще багато талантів, а не лише малювання...", – це слова мами Софійки, у якої крається серце за свою дитину.

Софія має спадкову втрату слуху. На першому році життя у неї діагностували двобічну глухоту. Дівчинка розвивалася відповідно до свого віку, була дуже активною та прагнула знати все. Світ вона сприймає своїм баченням (малюнками), не так, як усі діти. У дівчинки розкривається талант до малювання, з 6 років Соня відвідує художню школу, має великі успіхи та нагороди. Дівчинка мала хороший мовленнєвий розвиток, а зараз цей рівень скотився майже до нуля через те, що Софія не має слухових апаратів.

Раніше слухові апарати дівчинка отримувала від держави, але вони вже не придатні у користування, нові ж отримати зараз не можливо: багаторічні черги затримують розвиток дитини. Незрячій людині не можна без окулярів, тій, у кого проблеми з слухом, не можна без слухового апарату. Давайте допоможемо Софії почути світ, почути голос мами, почути свій голос.

Софійка проживає з мамою та братиком у Херсоні, мама Софійки – Зінаїда – теж погано чує і працює у спеціалізованій школі для дітей з порушеннями слуху в Херсоні, де і навчається Софійка. Звичайно, що зарплати вчителя не вистачає на те, щоб придбати для дитини дороговартісні слухові апарати, і сім’я не має нікого, хто б їм допоміг.