Іллюша молиться за здорові ніжки: 2 етап зборів

Іллюша народився маленьким, і з перших днів життя його батьки за все боролися, все їм давалося важко. Але хлопчик дорослішав, і його характер гартувався. Іллюша почав говорити, він співає пісні і розповідає вірші, займається плаванням, дуже старається! Зараз він пішов у садок. Коли Іллюша бачить, як інші діти йдуть ніжками, він постійно говорить мамі, що теж так хоче. І обов'язково зможе, якщо ви допоможете продовжити возити Іллюшу на реабілітації.

"Ми ходимо за ручки і з ходунками – це непоганий результат, але в нього є бажання і мрія ходити самостійно. Іллюша хоче стрибати, бігати і веселиться з дітками на майданчику, але поки він цього зробити не може, так як у нього багато чого не виходить. У садку Іллюшу називають найбільш ввічливим хлопчиком, і не дивлячись на труднощі, які є в нашому житті – ми залишаємося оптимістами.

Іноді стає так важко фізично, морально і фінансово, що руки опускаються. Але одного разу сталася ситуація, після якої я, як мама, не дозволяю собі розкисати. Іллюша побачив, що я заплакана і так по-дорослому відреагував на мої емоції. Він запитав: "Мамо, ти що плачеш? Ти що не знаєш, що все буде добре?!" І тепер коли слабкість дає про себе знати, я згадую Іллюшині слова, і сили беруться звідкілясь, і настрій відразу ж підіймається. Ми дуже вдячні Богові, що у нас є такий синочок, тому що він багато чого нас навчив!

А тепер, коли він пішов у садок, у нього з'явилися друзі. І це так прекрасно, коли він приїжджає додому і розповідає, що ми грали з Ромою в м'яча, а з Лідою грали на піаніно. Для деяких людей це мало що значить, а для нас це неоціненні розповіді нашого сина про його дружбу з іншими дітками. Це означає, що він не приречений на життя в повній ізоляції.

Іллюша дуже змінюється, стає самостійним і відкритим. Він не боїться попросити про допомогу вихователя. Раніше Іллюша не любив малювати, а тепер потроху малює. Просто раніше у нього не виходило тримати олівець, і він говорив, що не хоче малювати. Хоча я знаю, що хотів, і дуже, і ось зараз вже малює. Тепер завдяки медикаментам та реабілітації тонус знизився, він розслабився і може робити багато чого нового, а головне те, що Іллюші все нове дуже подобається. І це значить, що все буде добре! Мій син дуже скоро буде ходити сам, і в школі у нього будуть тільки найкращі оцінки, і найвірніші друзі!"

Проте знайти кошти на постійні реабілітації стали значною проблемою, яку завжди важко вирішити. Лише з допомогою небайдужих маленький Іллюша зможе потішити своїми успіхами. Зараз його майбутнє – у Ваших руках! Шановні донори, допоможіть Іллюші і цього разу! 

ПІБ: Охріменко Ілля Євгенійович, 22.04.2010

Місто: Вінницька область

Діагноз: ДЦП, спастична диплегія, стійкі рухові порушення, затримка психомовного розвитку