Інсулінозалежний

Ваня захворів на діабет в 5 років. У нього була велика спрага, потім тривала блювота. Лікарі лікували отруєння, але малюк швидко худнув і слабшав. Після повного обстеження у Вані виявили діабет. Оскільки в маленькому місті, де живе Ваня з мамою, немає дитячого ендокринолога, мамі довелося везти дитину в "ОХМАТДИТ". Там Вані здорово допомогли – вивели ацетон з організму, підібрали дози інсуліну.

У зв'язку з тим, що у нього були часті напади гіпоглікемії (вночі рівень цукру падав настільки, що можна впасти в кому уві сні), а вдень рівень цукру підвищувався, Вані поставили інсулінову помпу. При такій інсулінотерапії рівень цукру в крові був задовільним, Ваня пішов до школи, став більш активним і життєрадісним. Але термін придатності помпи закінчився, і Ірина, мама хлопчика, змушена була знову перевести Ваню на ін'єкції шприцами. І тут почалися проблеми... 

На відміну від помпи, тепер Вані вводять два види інсуліну: короткий і довгий – фоновий. Короткий інсулін спрацьовує і діє до трьох годин, а ось довгий не засвоюється, хоч колють його нереально великими дозами. Тому доводиться колоти кожні 3 години, щоб стан Вані був стабільнішим. Місця уколів почали укріпляти, настає липодистрофія тканин. При такому графіку інсулінотерапії Ваня пропускає школу, у нього з'явилися часті блювоти через ацетон, він став обмежений в повсякденному житті, менш активним і домосідом.

Для того, щоб поліпшити здоров'я і якість життя, Вані необхідна інсулінова помпа. Мама самостійно придбати її не може, весь дохід родини – це Ваніна пенсія по інвалідності і пенсія мами за віком. Тато хлопчика помер, тому допомоги чекати нема звідки. Сподіваємося на Вашу допомогу.

ПІБ: Рудаковський Іван Станіславович, 10.02.2005 р.

Місто: Токмак, Запорізька обл.

Діагноз: цукровий діабет 1-го типу, тяжка форма захворювання