Ірина Гук: я біжу, щоб подякувати герою

Ірина Гук, волонтер "Народного Тилу". Вони щиро сміються, коли їх називають героями. Вони кажуть, що ні про що не жаліють і що знову пішли б на війну, якби час можна було відмотати назад. Вони дратуються, коли їх жаліють, і всі до одного повторюють: жалість – це найгірше ставлення, яке тільки можуть до них проявляти.

Ірина Гук, волонтер "Народного Тилу".
Вони щиро сміються, коли їх називають героями. Вони кажуть, що ні про що не жаліють і що знову пішли б на війну, якби час можна було відмотати назад. Вони дратуються, коли їх жаліють, і всі до одного повторюють: жалість – це найгірше ставлення, яке тільки можуть до них проявляти.

Вони – це ветерани АТО, що лишилися без кінцівок внаслідок серйозних бойових поранень. Такі, як чудовий і відкритий Льоша, Олексій Аванесян з 55 артбригади. Він пережив Іловайський котел, а потім – шість важких операцій. І зараз йому не потрібна жалість. Йому потрібна підтримка.

На цьогорічному Kyiv Half Marathon 9 квітня разом зі мною, ветеранами з інвалідністю, паралімпійцями Ви можете пробігти для Льоші благодійний забіг на 2 км і допомогти зібрати кошти на спеціальний спортивний протез для нашого захисника, який прагне займатися спортом. 

Половина кожного реєстраційного внеску учасника забігу буде спрямована саме на спортивний протез.

Наш захисник, Олексій, вартий двох кілометрів у ваш вихідний день. Біжіть – і не жалійте!

Я планую залучити на благодійному марафоні 10 000 грн.