Іван потребує препарату

Іванові скоро виповниться 17 років. Високий, статний, вищий за батька. Він виглядає цілком здоровою дитиною. Хворіє з дитинства, у хлопця складний діагноз: криптогенна епілепсія (синдром Леннокса-Гасто), і він постійно потребує стороннього догляду. Відпускати на вулицю його одного не можна. Батьки змушені водити його за руку.

Його мова нагадує лепіт. Інколи промовляє окремі слова. Хлопець дружелюбний, але ревний: старається привернути увагу домашніх до себе. У Івана є старша сестра, яку він дуже любить, їй 20 років, вона студентка одного із вишів Рівного, і зараз перебуває на дистанційному навчанні. Хлопцеві все цікаво, тож частенько він заважає їй під час навчання.

Багато чого пережили батьки Івана за ці роки. Постійні реабілітації, турботи, пов’язані зі здоров’ям сина, вони цікавляться методиками лікування та розвитку, зверталися до різних спеціалістів, пробували введенням імуноглобулінів, плазмоферез. Кожного року навесні та восени по місяцю Іван проходить курс реабілітації в обласному центрі реабілітації для дітей з органічним ураженням нервової системи та порушенням психіки. Там хлопець займається з неврологом, психологом, дефектологом, рефлексотерапевтом. Заняття дають результати: Іван став краще взаємодіяти, прагне спілкуватися, у нього збагачується пасивний словник, хлопець самостійно одягається, їсть та п’є.

На подвір’ї будинку батько хлопця обладнав баскетбольне кільце. Іван може покидати м’яча, але недовго. У нього швидко пропадає інтерес. З цікавістю переглядає передачі про тварин, особливо любить про коней. Рідні відмічають, що в Івана загострений слух, він часто чує те, що звичайне людське вухо не може почути. Зараз у хлопця настав складний період, він дорослішає, стає більш активним та менше слухається дорослих. Разом із татом Іван ходить до церкви. Терпеливо стоїть всю службу. По ньому не скажеш, що дитина хвора.

Хлопець постійно приймає протисудомні препарати. За результатами енцефалограм, фіксуються вогнища судомної активності. Судомний стан можна зменшити тільки медикаментозно. Вітчизняний препарат Івану не допомагає. А закордонний коштує дуже дорого. Мати хлопця працює вихователем у дитсадку, батько – землеупорядником при сільській раді. Батьки звертаються за допомогою до небайдужих людей.