Хлопчики-переможці!

"Я – мама двох переможців! Самі почали дихати – перемога! Самі почали їсти – ще одна перемога! Їсти ложкою – перемога! Але попереду головне – перші кроки, перший танець… Ми з таким нетерпінням чекали народження наших хлопчиків, що вони вирішили з’явитись на світ набагато раніше покладеного терміну, у 6,5 місяців. Перший – Нікітка з вагою 800 г. Другий – Давідка – 1100 г.

Обидва не дихали, нас забрали в реанімацію, але тільки через тиждень, бо вважали, що вони не виживуть. Однак наші хлопчики – бійці! І тільки через 1,5 місяці штучної вентиляції легенів вони почали дихати самі. Було дуже важко. Ми продали з дому практично все, залишилась тільки кімната для малюків, яких дуже чекали, з двома новими білосніжними ліжками. До року ми об’їздили всіх ведучих неврологів нашої області, постійні реабілітації, але в 1 рік і 3 місяці поставили діагноз ДЦП обом хлопчикам. Світ перевернувся!

2015 року ми залишились без тата, але це не зупинило наш шлях до перемоги. У нас вже багато успіхів: Нікітка сам сидить, їсть, стоїть біля опори. Давідка поки що сам нічого не робить, але лікарі говорять, що він перспективний, дивиться на брата і повторює. Великий список діагнозів і цілковите нерозуміння, що робить. Тільки біль, сльози, крики про допомогу. Але я – мама, і я вирішила, у що б то не стало, підняти своїх діточок. Зараз нам необхідно пройти реабілітацію в центрі "Томатис" у м. Харків, але сплатити рахунки ми не можемо. Це нове в реабілітації і для нас може дати великий поштовх у розумовому та фізичному розвитку діток. Дорогі небайдужі люди, допоможіть, будь ласка, двом хворим діткам. Да благословить Вас Господь!".

ПІБ: Бурлай Давід і Нікіта Олександрович, 26.09.2013 р.

Місто: Запоріжжя

Діагноз: ДЦП, нижній спастичний парапарез, подвійна геміплегія