Хлопець із родини переселенців потребує лікування

Влітку 2008 року в родині Маляренків народився хлопчик, якого назвали Леонідом. Малюк був абсолютно здоровим, період вагітності мами пройшов ідеально. Хлопчик виявився кмітливим та почав рано розмовляти. Тобто нічого не передбачало проблем із здоров’ям і розвитком.

Але через 15 місяців сталася дивна річ: лягаючи спати, Леонід почав синіти. Це був перший дзвіночок у його нове складне життя.

Лікарні, обстеження, реанімація, призначення лікування, добір препаратів. Його мама не пам'ятає років 10 свого життя, вони "випали" у пошуках цілющої таблетки для її сина. Було настільки важко, що не вистачало сил. Але попри маленькі змучені хворобою оченята свого сина вони разом ішли далі і далі. Леонід, як би не було йому боляче, ніколи не скаржився. Мужньо витримувати забір крові, уколи, нескінчені обстеження... Це її маленький герой, як каже мама. Напевно, його мужність в подоланні хвороби не давала батькам опустити руки.

Мама Леоніда з маленького селища на узбережжі моря в Криму. Там їм було дуже гарно, але з приходом окупаційної влади їздити туди вони вже не могли. Вони не прийняли громадянство окупаційної влади і зараз живуть під Києвом. Чекати на отримання безкоштовних препаратів або поміч зі сторони влади свого міста Леоніду, звісно, марно. Його мама не працює, сім'ю вже багато років утримує лише тато. Але наразі родина вже не справляється з усіма витратами на лікування сина. Вони потребують підтримки медикаментами.