Хочу ходити, як мій брат-близнюк! 5

Даня – дитина з двійні, у нього є братик-близнюк. Хлопцям у січні виповнюється вже 16 років. Цілих 16 років Даня живе з ДЦП і намагається у всьому наздогнати свого брата. Це змушує його бути старанним, працьовитим і витривалим. Данина недуга має середній ступінь важкості (другий ступінь) і супутній діагноз – дисплазія тазостегнових суглобів. Він може ходити, але через невпевненість в рухах хитається і часто падає. А ось після кожного курсу реабілітації його ноги розслаблюються і одночасно міцніють і вирівнюються, зміцнюється спина і звичайно фізіологічне зростання йде з найменшою деформацією кісток, м'язів і суглобів.

У перехідному віці всі діти періодично відчувають нездужання. А підлітки з ДЦП відчувають справжні страждання. Всі досягнення, весь результат попередньої роботи може зникнути мінімум наполовину. Реабілітація, як і навчання, – важлива складова життя підлітка з ДЦП. Не так давно Данило повернувся з клініки, де успішно пройшов черговий курс реабілітаційного лікування, який дав позитивні результати не тільки фізичні, але і психологічні. Даня все ще не втрачає надії на поліпшення свого здоров'я. Лікарі вважають, що у нього ще є кілька років у запасі до того моменту, коли організм повністю сформується, і вже нічого змінити буде неможливо.

У зв'язку з цим ми звертаємося до всіх небайдужих із проханням допомогти зібрати гроші на таку потрібну Дані реабілітацію. Данило живе з мамою і братиком-близнюком в гуртожитку в м. Одеса. Мама виховує дітей сама, батько Дані загинув. Коштів на реабілітацію абсолютно не вистачає. Допоможіть Дані!

ПІБ: Моногаров Данило Олександрович, 22.01.2004 р.

Місто: Одеса

Діагноз: ДЦП