Хочу не боятись "завтра"

"Не знаю, наскільки це доречно і чи можу я просити… Але моя донька має жити – вона єдине, що в мене є", - Тетяна розповідає свою історію, аби попросити придбати медичне обладнання та ліки, без яких її Аня не може жити.

"Моїй доньці вже 15, коли їй було 3 рочки, тато загинув і вся відповідальність лишилась на мені. Аня удвох із бабусею живе в Чернігові, а я – в Києві, бо тут вдається заробити більше грошей. У Ані - муковісцидоз (тяжкий перебіг), інсулінозалежний діабет та еритема. Деякі ліки ми отримуємо за державний кошт, але цього все одно недостатньо".

Тетяна мусить сама вишукувати гроші на дорогі антибіотики (при муковісцидозі їх призначають до постійного вживання у величезних дозах – така особливість хвороби), обладнання, щоденні ліки… витягнути це самій просто неможливо.

"Аня життєрадісна, целеспрямована і талановита, незважаючи на всі незгоди, що їй довелось перенести. Гарно малює, смачно готує, а останнім часом захопилась програмуванням. Раніше займалась танцями, але зараз через прогресування хвороби танцювати стало фізично важко".

Дві реалності в одному житті. Стильна дівчина-підліток посміхається, за її спиною – лікарняні стіни. Так хочеться, аби їй стало краще! Вилікувати ані муковісцидоз, ані діабет неможливо. Але можна зробити так, аби вони не заважали Ані жити. І насолоджуватись звичайним життям підлітка. Це – можливо.

Ми збираємо кошти на професійний інгалятор (лише такі витримують навантаження в 10-20 інгаляцій щоденно), ліки для постійної терапії та витратні матеріали для вимірювання цукру в крові. Нехай мама Тетяна знає, що може попросити і допомога прийде.

ПІБ: Скварник Анна Юріївна, 04.12.2001 р.

Місто: Чернігів

Діагноз: Муковісцидоз, змішана форма, тяжкий перебіг. Цукровий діабет 1-го типу. Еритема вузлувата.