Хвороба почала давати ускладнення

Дванадцятирічна Марійка та її мама – переселенці з Сєвєродонецька. Місяць вони жили під обстрілами, в постійному страху. Потім, евакуювавшись у Рівненську область, вони близько року жили в школі для слабозорих дітей. Єдиною втіхою Марійки тоді був їхній кіт Лео, якого вона дуже любила. На жаль, він захворів і помер просто в неї на руках… Вона довго плакала і дуже сумувала.

Коли життя у Рівному почало потроху налагоджуватися – школа, тренування з повітряної гімнастики, нові друзі – раптово Марійці стало зле. Постійна спрага, часті походи в туалет, болі в грудях. Аналізи показали дуже високий рівень цукру, і лікарі поставили страшний діагноз – цукровий діабет 1 типу.

Тепер вона змушена колоти пальчики понад 10 разів на день. Її цукри "стрибають", і Марійка з мамою живуть в постійному страху за її стан. Дівчинка хворіє вже рік, і недуга вже почала давати ускладнення. Купувати все необхідне самостійно родина не може – фінансово дуже важко. Марійці конче необхідні сенсори для безперервного контролю глюкози та голки для шприц-ручок – це допоможе Марійці вчитися, займатися спортом та просто жити без постійного болю від проколів.

Марійка мріє повернутися додому і знову взяти на руки теплого пухнастого котика. Ми дуже сподіваємося, що добрі серця допоможуть зробити її життя безпечнішим та трішки щасливішим. Допоможіть дівчинці з сенсорами!