Кістковий мозок для дівчинки

Настюні Панасенко із Запоріжжя 4 роки. Настя хворіє. З однієї сторони її організм та кістковий мозок атакує дуже агресивний мієлобластний лейкоз. З іншої сторони- агресивна та високодозна хіміотерапія ФЛАГ, задача котрої ввести Настю у тимчасову ремісію. Насті потрібен новий донорський кістковий мозок, або вона помре, як і багато інших дітей, котрим не пощастило дочекатися допомоги. Вартість допомоги для Насті- 112 000 тис. євро. 

Саме стільки коштує пересадка клітин кісткового мозку від неродинного донора в Польщі, в клініці міста Бидгощ. В нас є можливість допомогти.

-Мама, я дєвоцька! Я снова дєвоцька!- Настя постійно чіпала свої маленькі коси, котрі трохи відросли, і дуже тішилася з цього. – Я дєвацька, меня больше не будут називать мальчіком!

У серпні 2014 року Настя захворіла лейкозом і лікувалась від нього до березня 2015. Вона пройшла безліч блоків хіміотерапії, декілька сеансів опромінення головного мозку і, звичайно, була увесь цей час без волосся. Тому на дитячому майданчику лису Настю весь час називали хлопчиком. Може, зовсім ще маленькій Насті і було все рівно як її називають, але її мама дуже хвилювалась з цього приводу. Хвилювання передалися Насті і як результат « Я дєвацька!»

Смуглява, кучерява, із чорним волоссям і такими ж чорними та блискучими очами. Це Настя під час ремісії, до того як її хвороба повернулася. Ніхто не знає, чому вона повернулась. Можливо, це наслідок променевої терапії, таке теж буває. А можливо, рак просто став сильнішим. Дитина зараз має 37% бластних, тобто нездорових клітин, котрі розростаються, замінюючи собою здорові клітини крові і вбивають дитячий організм.

-Мам, ну все, ну я уже полєцілась. Сабілайся, паслі домой!- так казала Настя у перші дні після повернення у лікарню у січні цього року.

Настя думала, що це планове обстеження, одного разу їй вже пообіцяли, що тяжке лікування закінчилось. Але пройшло майже два місяці, а мама додому так і не збирається. Настя ображається на лікарів, складає губки бантиком, якщо їй боляче. Але й починає їм підігрувати. Зараз із лікарями спілкується не мама, а Настя. Адже вона краще знає, де болить. Настя також відповідає на телефонні дзвінки, коли мама виходить із палати.
- Алло! Алло! Ето Настя, я смотлю мультікі сецяс, «Лунатіка»!- чую я у слухавці.- Алло! Вам нузна мама? Маму позвать? Ма-а-а-а-ама-а-а-а!
Настя любить поговорити, посміятися та побешкетувати. Взагалі, по характеру вона схожа на маленьку веселу мавпочку, котра любить стрибати і бігати. Але зараз це маленьке налякане дитинча із великими чорними очима і в зворушливому «волохатому» кожухові, маленька людина, від якої мало що залежить, окрім вчасного прийняття ліків.
Щоб зупинити вбивць, лікарі терміново почали вводити Насті тяжку високодозну хіміотерапію ФЛАГ Ми не знаємо, скільки блоків хімії знадобиться Насті, скільки блоків вона витримає і чи ввійде у стан ремісії взагалі. Ми маємо надію, що ввійде. Якщо це станеться, дівчинку потрібно буде терміново везти до Польщі на пересадку кісткового мозку. 5-6 потенційних донорів Настя вже має і це одна із кращих новин за останній час.

ПІБ: Панасенко Анастасія Сергіївна, 19.06.2011

Місто: Запоріжжя

Діагноз: гостра мієлоїдна лейкемія