Коли дитина роками потребує постійного лікування. 3

Вероніка росте дуже доброю, розумною та творчою дівчинкою. Вона добре навчається в школі, обожнює читати та особливо любить пригодницькі книги. Вдома на неї завжди чекає її найкращий друг – рудий котик Сімба, якого вона дуже любить.

Історія життя Вероніки з цукровим діабетом почалася тоді, коли їй було лише два роки. Ще вчора вона була жвавою, допитливою та усміхненою дівчинкою, а вже за кілька днів стала млявою та дуже слабкою. Батьки відразу звернулися до лікарів, та слова "цукровий діабет 1 типу" прозвучали як грім серед ясного неба. Відтоді життя родини змінилося назавжди.

Щодня вони вчаться жити з цією хворобою. Діабет не має вихідних чи канікул – контроль рівня цукру потрібен постійно. Раніше це означало десятки болісних проколів маленьких пальчиків щодня. Для дитини це не лише фізичний біль, а й великий психологічний стрес, адже їй хочеться просто жити, як усі діти.

Зараз Вероніка користується інсуліновою помпою, яка допомагає контролювати введення інсуліну. Але для повноцінного контролю хвороби дуже необхідні сенсори безперервного моніторингу глюкози. Вони дозволяють відстежувати рівень цукру в режимі реального часу без постійних проколів пальців, а також дають можливість батькам дистанційно бачити показники дитини. Для дівчинки це надзвичайно важливо, адже різкі коливання рівня цукру можуть призвести до небезпечних ускладнень – діабетичного кетоацидозу або навіть коми. Сенсори допомагають вчасно помітити небезпеку та відреагувати.

Вероніка – єдина дитина в сім’ї, довгоочікувана й безмежно улюблена донечка. Батьки роблять все можливе, щоб вона росла щасливою та могла жити повноцінним життям, як її однолітки. Але постійні витрати на лікування та витратні матеріали є дуже великим навантаженням для них. Батьки звертаються по допомогу та щиро просять підтримати донечку в придбанні сенсорів для безперервного моніторингу глюкози. Для Вероніки це можливість менше відчувати біль, більше радіти дитинству та безпечніше жити з діабетом.