Коли життя дається важко

Руслану 14 років, і 8 з них він хворіє на цукровий діабет 1 типу (інсулінозалежний). Це щирий, скромний та усміхнений, завжди чимось зайнятий хлопець. Він любить футбол, баскетбол та куховарити. Ходить у басейн, їздить на масаж спини, ходить на плавання, щодня робить фізичні вправи, оскільки також має діагноз "сколіоз 2 ступеню". Руслан змушений працювати, щоб виправити цю проблему. Але активне життя дається йому важко.

Через те, що є багато фізичних навантажень, рівень цукру в крові хлопця дуже нестабільний. Його організм реагує навіть на погоду та настрій. Окрім того, зараз у Руслана пубертатний період, і на гормональному фоні він має різкі коливання цукру. Через це потрібен безперервний моніторинг, які можуть забезпечувати сенсори.

Постійний моніторинг допомагає запобігти виникненню ускладнень організму через різкі стрибки, попередити гіперглікемію або гіпоглікемію, дати сигнал, щоб вчасно надати допомогу, аби дитина не впала в кому.

Сенсори допомагають контролювати рівень цукор у крові, й дитина має можливість вести нормальний спосіб життя, звичний для підлітків.

У сім’ї Руслан – не єдина дитина, тому забезпечити все необхідне для лікування хлопця, зокрема сенсори моніторингу, фінансово дуже складно. Тому родина сподівається на допомогу та вірить у добро людських сердець.