Коли хвороба назавжди з тобою

Злата – надзвичайно хоробра дівчинка, яка вже понад п’ять років веде щоденну боротьбу з цукровим діабетом І типу. На перший бій їй довелося вийти в тендітному віці семи років. Одного дня активній допитливій дитині, що відвідувала безліч додаткових занять та понад усе любила вивчати англійську мову, раптом не вистачало сил ні на що. Життя Злати взяли під свій контроль насторожливі симптоми: різке схуднення, запах ацетону, судоми литкових м'язів, часте сечовипускання і, найгнітючіше, непосильна стомлюваність. Та жоден лікар селищної та навіть обласної лікарень не помічав тривожних дзвіночків – аналізи, мовляв, хороші, отже дитина здорова. Лише взявши справу до власних рук, наткнувшись у мережі на інформацію про перші прояву цукрового діабету, мама вирішила перевірити рівень цукру в крові Злати.

Той доленосний день в уяві дівчинки виглядав геть інакше – це був день Святого Валентина. Звечора вона приготувала безліч валентинок та мріяла подарувати їх друзям. Проте ця мрія стала першою із багатьох, які хвороба безцеремонно вирвала у неї з рук. Замість свята у школі Злата опинилась у кареті швидкої, яка доправила її до обласної лікарні в реанімацію.

За п’ять років підступна хвороба запустила свої пазурі в усі системи організму дівчинки: Златі довелося видалити аденоїди та мигдалики, їй діагностували дисплазію сполучної тканини, порушення постави з перекосом тазу, плоско-вальгусні стопи. Для усунення всіх цих недуг потрібно багато коштів на вітаміни та медикаменти, ортопедичні устілки, коригувальний корсет. Діабет змусив Злату завчасно стати відповідальнішою за багатьох дорослих: вона постійно має вимірювати рівень цукру в крові, робити уколи інсуліну, рахувати вуглеводи в кожній страві. Це невимовно втомлює, та дівчинка не здається – Злата мріє в майбутньому стати лікарем, аби вчасно ставити діагнози та правильно добирати лікування людям, щоб прикрі випадки нікого більше не застали.

Постійні витрати на тест-смужки, глюкометри, сенсори безперервного моніторингу цукру крові та спеціальне харчування наносять бюджетові родини нищівні удари. Доглядаючи Злату та її молодшого братика, мама не має можливості працювати, тож сім‘я живе лише на мінімальну зарплату тата. Ми закликаємо всіх небайдужих людей до фінансової допомоги на придбання сенсорів. Кожна ваша гривня – це шанс на стабільний стан, менше болю та кращу якість життя Злати. Не дайте хворобі взяти верх над найголовнішою мрією дівчинки – прожити довге, барвисте та повноцінне життя!