Коли в родині дев’ять дітей

Віталій завжди мав відмінне почуття гумору – хлопчик завжди знаходить спільну мову з дітьми й дорослими. Він народився третьою дитиною в сім‘ї, зростав здоровим та веселим.

Закінчивши другий клас, Віталій захопився футболом й цілісіньке літо провів на полі: на тренуваннях чи у дворі з хлопчаками-сусідами. Хлопчик ніколи не скаржився на самопочуття, та, прийшовши до школи восени, він разюче вирізнявся з-поміж однолітків низьким зростом та вагою. Батьки вирішили повести сина на обстеження, і діагноз пролунав як грім серед ясного неба – у Віталія діабет першого типу, невиліковна хвороба, що потребує ретельного догляду за дитиною та її харчування, а також довічних уколів інсуліну.

Препарат потрібно колоти 5-7 разів на день. Також необхідно постійно, до десяти разів на день, вимірювати показник цукру глюкометром, щоразу пробиваючи пальчик, щоб взяти кров. Нестерпно важко дивитися на наколоті пальчики, руки, ноги. Та це обов‘язкові міри для збереження життя дитини – від високих або низьких показників дитина може впасти в кому. Й це вже не кажучи про загальний негативний вплив на розвиток організму, що став особливо помітним у Віталика – у майже чотирнадцятирічному віці зростом та вагою він відповідає третьокласникові.

Батьки дізналися про сенсор для вимірювання цукру, що передає показник на телефон – це дуже зручно, адже заміри відбуваються безперервно без жодних проколів пальців. Особливо це корисно вночі: за рівнем цукру можна спостерігати без зайвого стресу та безсоння. Та з усіма численними його перевагами сенсор має один суттєвий недолік – ціну. У сім‘ї виховується девʼять дітей, і єдиної зарплатні батька на сезонних будівельних роботах не вистачає на постійні оновлення сенсорів, які розраховані на два тижні.

Допоможіть Віталію зрости дужим та сильним юнаком!