Коли витратники – життєва необхiднiсть...

7 рокiв виживання в умовах домашньоi реанімацiї... Постiйно з протянутою рукою та зборами на витратники виснажують морально й фiзично, але інакше неможливо. Руслан – живе зі СМА, хлопчик залежний вiд апарату ШВЛ. Йому вже 10 рокiв. Вже – бо це життя всупереч усiм прогнозам. Здається, що цiла вiчність минула з тiєi митi, як єдина бажана дитинка з'явилася на свiт – здоровою та гучноголосою, сповiщаючи про велике Чудо для сiм'i. Навiть у найжахливішому снi рідним не могло примаритись, що внаслiдок зломаного гена у малюка буде рідкісна невиліковна хвороба.

Щасливих спогадiв про безтурботне дитинство у Руслана мало. З трьох років почались жорстокi iспити на виживання. Лікарi не давали нiяких шансiв, та більш того – шмагали без того вбиту розпачем маму вироками: "Вiн все одно помре! Не треба рятувати! Це безнадійно!". Пiсля багатьох випробувань, болю та слiз звичайна родина із допомогою волонтерiв змогла створити умови затишної реанiмацii вдома, щоб не перебувати постiйно у лiкарнi. Сiм рокiв дитина – носiй трахеостоми. Постiйний пошук витратних матералiв до аппарату ШВЛ та трахеостомiчної канюлi виснажує сім’ю, бо вiд держави допомоги немає, а мiсячнi затрати перевищують соціальну пенсiю у п'ять разів. У сім'ї працює лише батько, мати 24/7 з дитиною по догляду, а також – лiкар, реaбiлiтолог, дiєтолог... Усi організацiйн клопоти та тягар вiдповідальностi лягли плечі мами.  

Перебуваючи у вимушенiй iзоляцiї, Руслан не втратив вiру в Бога, він соцiально активний, нaвчається у четвертому класi, має друзiв, не жалiється i завжди у доброму гуморi та посмiшкою.

Велике бажання цiєї надзвичайної дитини – щоб матуся не плакала! Саме тому, ми просимо пiдтримати проєкт – закупити витратнi матеріали для Руслана на рiк. Це допоможе родинi видихнути з полегшенням, повернути посмiшку на обличчя мами, розгладити заклопотанi зморшки на чолi рiдної людини.