Костя потребує постійного контролю цукру в крові. 3

Костя навчається в 7 класі, любить грати в футбол та проводити час з друзями. На перший погляд, це звичайний підліток. Але то тільки так здається. Вже два роки хлопець живе з інсулінозалежним діабетом І типу.

Коли пролунав цей діагноз, життя хлопця та його родини змінилося назавжди. Страх, розгубленість, нові правила й щоденні виклики стали їхньою реальністю. Тепер кожен день – це чіткий режим, зважування їжі, підрахунок хлібних одиниць… А ще щоденні уколи інсуліну та постійний контроль цукру глюкометром – це приблизно 8–10 проколів пальців щодня. З часом пальці грубіють, і навіть звичайне вимірювання стає дедалі болючішим.

Коли хлопець вперше спробував систему безперервного моніторингу глюкози, його життя змінилося. Біль від постійних проколів залишився в минулому. Тепер він може бачити рівень цукру просто на телефоні, вчасно реагувати на небезпечні стани. Особливо після фізичних навантажень та активності може бути різке падіння цукру.

"Зараз я повернувся до свого звичного життя. Але діабет – це щоденна боротьба. Кожної хвилини я ніби працюю замість своєї підшлункової. І тільки з сенсорами я можу жити більш спокійно, не боятися різких стрибків цукру й краще контролювати свій стан", – ділиться Костя.

Сенсори – не про зручність, а про шанс на повноцінне життя без постійного болю й страху.

Підтримка для Кості – це можливість бути підлітком: грати в футбол, дружити, радіти життю, а не щохвилини думати про хворобу.