Крок назустріч Артемовій мрії. 2

– Алло!

Саме з цього слова зараз часто починається гарний настрій Артемка. Він дуже любить говорити телефоном. Йому не так важливо, хто відповідає, – головне, що по той бік слухавки є людина. Він усміхається, уважно слухає, намагається щось розповісти своїми дитячими словами й щиро радіє такому спілкуванню.

Цього року Артемко закінчив перший клас. Він із задоволенням ходить до школи, любить малювати, цікавиться музичними інструментами, обожнює гуляти. А вдома на нього завжди чекають кіт і собачка, яких він дуже любить.

Дивлячись на цього усміхненого хлопчика, важко повірити, скільки випробувань уже випало на його долю. Артемко народився передчасно, а згодом лікарі встановили діагноз – дитячий церебральний параліч. Родина хлопчика родом із Донеччини, тож війна теж залишила свій болючий слід у їхньому житті. Та попри все батьки не опустили руки. День за днем вони допомагають синові вчитися тому, що багатьом дітям дається без особливих зусиль.

І ця праця приносить свої результати. Сьогодні Артемко набагато краще володіє руками, довше сидить, дедалі впевненіше намагається їсти сам. У нього з'явилося багато нових слів. Не всі вони ще звучать чітко, але мама вже значно краще розуміє свого сина. А для неї кожне нове слово — це ще одна маленька розмова, на яку вона так довго чекала.

Попереду в Артемка ще багато роботи. Він уже навчився рухатися вперед маленькими, але впевненими кроками. І найбільше бажання його рідних – щоб ці кроки не зупинилися.

Саме тому родина знову звертається по допомогу. Попереду – черговий курс реабілітації, який допоможе Артемкові й надалі здобувати нові навички та ставати самостійнішим. Він уже не раз довів, що наполегливість і підтримка творять справжні дива.

Якщо у вас є можливість підтримати цього хлопчика, зробіть, будь ласка, свій внесок. Можливо, саме ваша допомога подарує Артемкові ще одне нове слово, ще один упевнений рух або ще одну щасливу телефонну розмову, яка почнеться простим: "Алло!".