Ліки для лікаря: допоможи Вікторії побороти рак

UPD: на жаль, Вікторія померла... Організм жінки не витримав, і вона так і не дочекалася чергового курсу лікування. Команда УББ приносить свої найщиріші слова співчуття рідним жінки і дякує всім, хто підтримував Вікторію.  Лікарі іноді теж потребують ліків... Шкода тільки, що таких серйозних, через які випадає волосся, погіршується пам’ять, але не обривається життя. Історія Віти Джури – унікальна. Працюючи дитячим педіатром та рятуючи життя малечі, вона наразі сама потребує нашої з вами допомоги, адже у неї виявили рак. Вікторія з 2007 року стала завідуючою дитячого відділення в одній із клінік Донецької області. Молода сім'я лікарів, народження сина, попереду довге щасливе життя, але... у 2008 їй поставили діагноз "онко". Потім операція, хіміотерапія.

"Вам пощастило, пухлина на першій стадії, організм сильний і молодий – впорається, після кількох курсів хіміотерапії будете здорові", – обіцяли онкологи. Здавалося, кошмар позаду, знову виросло волосся, з'явилися плани на життя. Маленький син і крихітні пацієнти, яких вона не залишала навіть під час хвороби, займали весь час. У районній лікарні Донецької області в дитячому відділенні через дефіцит кадрів, Вікторія була єдиним педіатром. "Хімії" капала після обходу на роботі. Потім ремісія, і молода завідуюча з новими силами віддалася роботі. Ремонт відділення, пошук спонсорів для купівлі нового обладнання, конференції, тематичні курси підвищення кваліфікації, а в нагороду – щасливі обличчя малюків, що одужують, та їхніх батьків.

Але після ремісії, через 6 років хвороба нагадала про себе... Метастази спочатку в кістки хребців, потім лімфатичні вузли, легені, перикард. "Напевно, заблукала ракова клітина і наробила біди", – говорили онкологи, – "Будемо боротися за допомогою хіміотерапії". Знову в хустці, з моторошними побічними ефектами, але на робочому місці, тому що похмурі стіни онкодиспансеру та палата, повна страждань і горя, неможливі, бо в своєму відділенні легше, і тому що є маленькі пацієнти, вона потрібна їм, а вони потрібні їй, адже вони – сенс жити, сенс боротися.

Таких курсів лікування за 10 років більше 30, і кожного разу вона знаходить сили пережити і працювати, лікувати дітей. У 2014 році в Донецьку область прийшла війна. Лікуватися стало ще складніше, оскільки лікарі, які "вели" Вікторію з 2008 року і добре знали особливості її онкології, виїхали з країни. Отримувати медикаменти пільгово, за відсутності обласного онкологічного диспансеру, можливості не було. Сім'я з двох лікарів, не маючи великих фінансових можливостей, працюють з максимальним навантаженням у дві зміни. Купівля дорогих протипухлинних препаратів – життєво необхідна!

Рятуючи інших, Віка забувала про себе. Давайте разом подумаємо про неї зараз і допоможемо зібрати кошти на черговий курс хіміотерапії. В Донецькій області, де вона мешкає, вона потрібна маленьким пацієнтам. Потрібно зробити одне велике чудо для неї, щоб вона продовжила робити дива для інших.

ПІБ: Джура Вікторія Володимирівна, 26.12.1980 р.

Місто: Добропілля, Донецька обл.

Діагноз: злоякісне новоутворення молочної залози, неуточнене