Врятувати маленьке щастя мами і тата

Що може бути краще заповітних двох смужок, коли про батьківство подружжя мріє вже дуже довго? Що може бути краще відчуття, що скоро життя зміниться, і на світ з’явиться очікувана дитина? Напевне, сильніше цього може бути лише бажання народити здорову дитину. Але щось пішло не так…

З перших тижнів вагітність протікала не зовсім добре: у жінки почалися кровотечі, щомісяця майбутня мама потрапляла до лікарні на збереження. Але, попри все, на 35-му тижні на світ з’явився Ігор. 2 600 грамів, 50 см – маленьке мамине щастя. Проте пізніше Ігор перестав дихати, хлопчика забрали в реанімацію, там малюк пробув довгих три тижні. Після цього було ще три тижні у відділенні інтенсивної терапії. Коли Ігоря виписували, лікарі констатували: дитина здорова, все добре.

Сім’я повернулася додому до звичного ритму життя, проте коли сину виповнилось 5 місяців, мама почала помічати, що Ігор досі не може самостійно тримати голівку і не перевертався. Стурбовані батьки поїхали в "ОХМАТДИТ", де почули страшне: в їх сина ДЦП… Відтоді кожні три місяці Ігор проходить реабілітації в різних центрах, проте відчутних результатів не було. Але після останнього курсу лід почав танути, з’явилися перші результати: Ігор почав звертати увагу на людей і навколишній світ, почав перевертатися і вимовив перше слово. Хлопчик став веселим, він дуже любить мультфільми.

Проте для повноцінного життя Ігорю потрібна ще не одна реабілітація. На жаль, фінансовий стан родини не дозволяє продовжувати оплачувати систематичні реабілітації сина. Тому ми звертаємося до вас із проханням про допомогу: підтримайте маленьке щастя мами і тата!

ПІБ: Назарко Ігор Євгенович, 10.01.2016 р.

Місто: Пирятин, Полтавська обл.

Діагноз: ДЦП, подвійна геміплегія, недорозвиток психіки та мовлення, G80.0, GMFCS-IV,MACS-IV