Мамо, ти будеш радіти моїм успіхам!

Богдан від самого народження бореться за своє життя: 2 місяці реанімації, лікування. Він народився на 27 тижні з вагою всього 1 кг. 

Богдан – єдина дитина, і зрозуміти, що щось іде не так з розвитком, батькам було непросто, адже візуально проблем видно не було, і до певного віку дитина розвивалася згідно з нормами. Хвилювання прийшли пізніше, десь у 7 місяців, коли він не намагався сісти, повзти, як роблять усі дітки. Лікарі, оглянувши хлопчика згодом, не відразу, проте поставили невтішний діагноз "ДЦП".

Почути ці слова мамі було дуже боляче, але вона вирішила, що хлопчик буде як всі дітки його віку! Звичайно, психологічно було важко. Від початку хлопчик проходив декілька курсів реабілітацій щороку, також було медикаментозне лікування, і це величезні витрати. Батьки дуже хочуть і вірять, що їх 7-річний син почне самостійно ходити та гратися з дітками.

Богданчик – дуже розумний і перспективний хлопчик. Пішов у 1 клас. У нього є великий шанс самостійно ходити. Він дуже любить слухати музику, співати, рахувати, цікавиться усім. Має чудову пам'ять. З моторикою рук трішки слабше, але батьки не здаються, працюють над тим. ДЦП – це не вирок, це неймовірна праця над собою.

Життя кожного з нас наповнене складнощами, деякі з яких сприймаються як непереборні. Людина стоїть перед вибором – опустити руки або зібратися силами й рухатися далі. Ніколи не опускайте руки! Особлива дитина – це така щира любов, яку не завжди знайдеш між здорових людей. Життя триває, і воно чудове, потрібно робити все для своєї дитини!

На сьогодні є певні результати у хлопчика. Він почав ходити, тримаючись за одну руку, у нього зникло перехрестя ніг. Далеко і довго ходити хлопчик втомлюється, тому приходиться використовувати візок. Богдан – це просто неймовірне світло, він дуже позитивний, чуттєвий і добрий!

Дуже просимо Вашої допомоги із подальшим лікуванням, адже кожен курс лікування дає свій хоч невеличкий, але свій результат.