Мати лікує Владика самотужки

Владику 19 років, та за розвитком він як чотирирічний хлопчик. У хлопця важка форма аутизму, перші ознаки якого мама почала помічати, коли Владику було 2,5 роки: він не реагував на звернення, кричав, завдавав собі шкоду. Але після призначеного лікування дитині стало ще гірше – він втратив свідомість. Швидка, реанімація, боротьба за життя…

І тоді – ще один страшний удар: діагноз – цукровий діабет 1 типу, важка форма. Це стало крахом звичного життя. Батько Влада не витримав і подав на розлучення. Мама залишилася сама. Але вона вирішила боротися, бо розуміла: у її сина є тільки вона. Роками вона вчилася рахувати хлібні одиниці, дозувати інсулін, контролювати цукор. Постійні лікарні, уколи, аналізи, сльози. Паралельно – пошук школи для дитини з аутизмом, коли про інклюзивну освіту ще ніхто не говорив. Їй казали: "Відправте в інтернат". Але мама не здалася. Вона знайшла школу, де Владику дали шанс.

10 років вона щодня сиділа під дверима класу, щоб у будь-який момент виміряти цукор та врятувати сина. Владик навчився писати, читати, став спокійнішим – але досі не може самостійно жити. Його потрібно годувати, мити, колоти інсулін, постійно контролювати цукор.

Є рішення – сенсор моніторингу рівня глюкози, що кріпиться на тіло й передає показники в телефон. Це зменшить біль – адже не потрібно проколювати пальці десятки разів на день. Така система – це мрія для мами Влада. Але її ціна – занадто велика для жінки, яка 19 років самотужки тягне усе на собі. Вони пройшли безмежну кількість труднощів за цей час – допоможіть позбавити хлопця болю, а маму – постійного стресу.