Мати змогу ходити!

Появи Ярослава його батьки чекали дуже довго. І ось він з'явився – такий бажаний і такий... крихітний, вагою трохи більше кілограма. Хлопчик народився передчасно і відразу потрапив у реанімацію. У півтора місяця йому зробили операцію на серці. Після цього він почав самостійно дихати. Це була перша перемога!

Передчасне народження залишило негативні наслідки. У віці одного рочку Ярославу поставили діагноз "ДЦП". Хлопчик розвивався повільно, але крок за кроком опановував нові навички. У чотири місяці він почав тримати голову, у вісім навчився перевертатися, а у два рочки – повзати. Медикаментозне та реабілітаційне лікування допомагало рухатися вперед.

Однак на шляху до нових досягнень постійно виникали перепони. В три рочки у Ярослава почалися судоми, тож додалася ще протисудомна терапія. Трохи пізніше почала прогресувати вроджена дисплазія кульшового суглоба. До 10 років ліва нога хлопчика стала коротшою на 7 см. Від постійного болю він не міг довго сидіти, а тим паче стояти. Тож йому провели складну ортопедичну операцію з підрізанням сухожиль та встановлення імпланту. 

Зараз Ярославу 14. Він навчається в інклюзивному класі, любить малювати фарбами та слухати казки. Після операції хлопчику доводиться знову вчитися стояти та робити перші кроки. Щоб опанувати ці навички, а також впевнено пересуватися у ходунках, йому потрібні реабілітації з фахівцями.

Чергова реабілітація запланована на осінь. Друзі, давайте разом допоможемо Ярославу стати більш мобільним. Це ж так важливо – замість цілодобового сидіння у візку, мати змогу ходити!