Матусю, мені так болить!

Звертаємося до всіх небайдужих людей з проханням – допомогти чудовій дівчині Катрусі пройти життєво необхідний курс реабілітації після складного оперативного втручання на спинному мозку! Важко навіть уявити, як це – жити з постійним болем. А ця маленька тендітна дівчина долає його кожного дня, не втрачаючи при цьому оптимізм, гумор і віру в людей. Її велике серце завжди сповнене співчуттям і бажанням допомагати іншим!

Катя народилася передчасно з вагою 1,5 кг. Довгі безсонні ночі перед реанімацією, коли лікарі не давали жодних гарантій на її маленьке життя, все ж закінчились перемогою. Вона вижила! Але отримала страшний діагноз – ДЦП і спастику, яка не дає їй рухатися і жити! Так розпочалася щоденна боротьба за кожен маленький рух, за кожен звук і слово, за кожен самостійний ковток! Здавалося б, така дрібниця – дитина відкрила долоньки, втримала брязкальце, просто прокинулася вночі з плачем не 5, а 2 рази. Ці маленькі – великі перемоги – таке незбагненне щастя для рідних… 

Завдяки постійним реабілітаціям і наполегливій щоденній праці Катя досягла неабияких успіхів. Вона стала особистістю зі своїми захопленнями та вподобаннями, неповторним почуттям гумору та жагою до життя. Але спастика в руках і ногах спричиняє їй біль і заважає жити. Вона терпить, як справжній боєць. Але все ж жаліється і просить: "Мамусю, мені так болить, невже не можна щось з цим зробити?!". І це розриває материнське серце! Їй може допомогти складна і ризикована операція. Батьки довго вагалися, було страшно. Але нарешті вони зважилися на операцію, яка має назавжди позбавити дівчину від болісних відчуттів. 

Катя – маленька світла людина з великим серцем. З початком війни вона перетворила своє захоплення – плетіння браслетиків – на засіб допомоги воїнам. Вона почала робити прикраси з патріотичною символікою, і всі кошти від продажів перерахувала  на ЗСУ. А зараз вона сама потребує допомоги та дуже сподівається, що люди відгукнуться, і в неї все вийде.