Медична помилка – не вирок.

Вісім років тому в нашій сім'ї з'явився наш довгожданий синочок Михайлик. Дитина народилася здоровою і була для мене найкрасивішою дитиною в світі. До двох років Михайлик не дуже відрізнявся від інших діток. Але потім ми стали помічати, що він зовсім не розуміє обернену мову, та і його мова зовсім не розвивалася. Ми стали звертатися до невропатологiв, приймали купу препаратів. Дитина була дуже гіперактивною і нервовою, було дуже важко.

Вісім років тому в нашій сім'ї з'явився наш довгожданий синочок Михайлик. Дитина народилася здоровою і була для мене найкрасивішою дитиною в світі. До двох років Михайлик не дуже відрізнявся від інших діток. Але потім ми стали помічати, що він зовсім не розуміє обернену мову, та і його мова зовсім не розвивалася. Ми стали звертатися до невропатологiв, приймали купу препаратів. Дитина була дуже гіперактивною і нервовою, було дуже важко.

Після відвідування Українського науково-дослідного інституту психіатрії психіатром Марцинковським I.А. нам був поставлений діагноз атиповий аутизм з розладом рецептивної мови, порушенням активності і уваги, відповідною легкою розумовою відсталістю, ми рік приймали психотропний препарат Стратера, вживаючи яка дитина стала рости як рослину, не виражаючи жодних почуттів і емоцій. Але один позитивний момент цього лікування був у тому, що я змогла дитину посадити за стіл і займатися з ним за програмою АВА. Михайлик став трохи розвиватися, у нього трохи пішла мова і розуміння навколишнього світу. Але цього було не досить, щоб він міг спілкуватися з дітьми.

Випадково в інтернеті я прочитала про процедуру Томатис у Центрі Стимуляції мозку. Ми в центрі пройшли вже два курси Томатис, після яких дитина стала більше йти на контакт з оточенням, виражати свої емоції і потреби, у нього поліпшилася мова.

На жаль, на даний момент у нашої сім'ї вже не досить засобів проводити комплеснi курси реабілітації дитини, хоча після кожного курсу в нього з'являється щось новеньке: увага, звуки і тому подібне, а це ще одна можливість довести, що дитина сильна і здатна до відновлення.

Якщо зараз не дати шанс Михайлику на необхідне лікування, то потім вже буде пiзно щось виправляти. Адже з віком дитина пристосовується до своєї неповноцінності, і вивести її з цього стану вже набагато важче, як і добитися гарних результатів.

На лікування Михайлика йшли всі гроші сім'ї, родичів, колег і небайдужих знайомих. Але, на жаль, провести черговий курс реабілітації нам вже не під силу, тому ми й вирішили звернутися за допомогу до небайдужих до дитячої біди людей.

ПІБ: Воронов Михайло Дмитрович, 22.11.2007

Місто: Дніпропетровськ

Діагноз: атиповий аутизм з розладом рецептивної мови, порушення активності та уваги, легкою розумовою недостатністю