Мені не встати без твоєї руки. 2

До вас знову звертається скромна дівчина зі своїм болем. Півроку тому, завдяки вашій активній участі у Світлани розпочався перший етап проекту і реабілітації, а з ним   новий етап життя. У дівчини з'явились регулярні фізичні навантаження та щоденні поїздки до міста. Це сильно змінило її настрій. Тепер вона впевнена в тому, що ніколи не можна піддаватися слабкості (повірте – воно того не варте). Необхідно пробиватися – шукати будь-які можливості для поліпшення життя.

До вас знову звертається скромна дівчина зі своїм болем. Півроку тому, завдяки вашій активній участі у Світлани розпочався перший етап проекту і реабілітації, а з ним  новий етап життя. У дівчини з'явились регулярні фізичні навантаження та щоденні поїздки до міста. Це сильно змінило її настрій. Тепер вона впевнена в тому, що ніколи не можна піддаватися слабкості (повірте – воно того не варте). Необхідно пробиватися – шукати будь-які можливості для поліпшення життя.

Кожного дня, поведеному в реабілітаційному центрі, Світлана зустрічалася з цілеспрямованими й завжди зайнятими людьми. Така атмосфера надихала її на нові ідеї. Здавалося, вона може звернути гори й реалізуватися в будь-чому. І просто немає часу на те, щоб зациклюватись на невдачах! Для того, щоб знову не "запускати" хворобу, необхідно постійно повторювати курси реабілітації.

"Саме на цих заняттях мені вдається працювати і отримувати результат. Тому я знову прошу небайдужих долучитися до збору коштів для наступного етапу проекту. Той факт, що в мене ДЦП, не робить мене особливою, я просто інша. Я можу стати здоровою та самодостатньою! Довести всім скептикам (та й самій собі), що можу бути успішною! Навіть кожне ваше слово стверджує мою впевненість у цьому! Ви справді чарівні! Дякую вам за те, що ви такі!", – говорить Світлана.

ПІБ: Короткова Світлана Петрівна, 31.05.1996 р.

Місто: с. Северинівка, Київська обл.

Діагноз: ДЦП, спастична диплегія, стійковиражені рухові порушення контрактури гомілковостопних суглобів