Мій син – моє життя!

Артура покинула мама у 3-річному віці, але тато-одинак зі своїми батьками зумів створити для нього справжню сім’ю. Хлопчик мав безтурботне дитинство, мріяв піти до школи, займатися боротьбою та велоспортом, а натомість потрапив у реанімацію. Недобросовісний водій, порушивши правила дорожнього руху, збив двох хлопчиків-друзяк, які каталися на велосипеді. Серед них був Артур. Його другові пощастило – відбувся травмою коліна, а маленького Артура забрали в лікарню. З тих його життя повністю змінилося, і він потребує допомоги як ніколи.

Після аварії хлопчині по швидкій зробили операцію відносно черепно-мозкової травми та крововиливу у головний мозок. Після цього Артура перевели до Клініки нейрохірургії дитячого віку у відділення реанімації для подальшого лікування.

Проте після аварії у родині сталася ще одна біда. Дідусь так перехвилювався за онука, що потрапив у лікарню з інсультом. Татові Артура доводиться «розриватись» між двома лікарнями – купувати ліки для батька та для сина. Маленькому Артуру призначили дороговартісне лікування, щоб усунути наслідки запального процесу у мозку, який виник після аварії. На жаль, ліків у Клініці немає, тому щодня батько мусить купувати синові медикаментів більш ніж на 1 500 грн. Враховуючи подвійну трагедію, у родини більше не залишилося ресурсів.

15 000 грн – це невимовно велика сума, яку батькові просто ніде взяти. Ці кошти необхідні для закупівлі необхідних лікарських засобів, медичних витратних матеріалів, що забезпечить лікувальний процес, згідно з рекомендаціями лікуючого лікаря.

Тато звертається до всіх небайдужих про допомогу, адже вірить в одужання свого сина і в підтримку небайдужих людей: «Мій син для мене – ВСЕ. Можливо я й не був готовий стати татом-одинаком, але так склалося. Я стараюся надовго не розлучатись з Артуром. Ми все робимо разом. Я допомагаю йому, а він мені. Мій син дуже активний хлопчик, любить багато рухатися, їздити на велосипеді, щось майструвати, крутити зі мною гайки. Він – мій напарник. Дуже хочу, щоб Артур вилікувався. Мені його дуже не вистачає». 

Давайте допоможемо цій сім'ї виплутатися з тенет цих життєвих труднощів та підтримаємо маленького Артурчика на його шляху до одужання!

 

ПІБ: Мельниченко Артур Романович, 24.10.2008 р.

Місто: Київська область

Діагноз: черепно-мозкова травма, забій головного мозку, крововилив