Миколка хоче жити без болю. 2

UPD: на жаль, годину тому Миколка помер. Команда УББ приносить наші найщиріші слова співчуття рідним хлопчика та дякує всім, хто підтримував Миколу.
Він не турбував маму всі 40 тижнів, поки жив під серцем... Миколка – 10 дитина у великій родині Ковальчуків. Батьки мріяли про ще одну доньку, тож наважилися на десяту дитину. І хоч родина незаможна – батько працює на лісництві, а мама займається господарством, та все ж родина дружня, а старші сини допомагають мамі... Вся вагітність тривала легко і без ускладнень. Але пологи Світлани пішли не за планом: багатоводдя, лікарі змушені штучно викликали пологи, проте марно... Води відійшли, а пологи все не починалися, і дитина довгий час була без повітря. 

Поява на світ – і одразу у відділення неонатології. Діагноз: важка асфіксія в пологах, синдром рухових порушень, судомний синдром, вроджена двобічна пневмонія. Після місяця в реанімації маму з дитиною виписують додому. Зараз йому 4 роки, але виглядає Миколка, як дитина до року. Він не сидить, не тримає голови, не розмовляє, не фіксує погляд, його не цікавлять іграшки, він навіть не реагує на маму. Його тіло зводить від постійних судом, особливо вночі, через це Миколка майже не спить. Також тіло хлопчика скувала недуга – ДЦП, від того йому боляче. М'язи та кістки постійно викручує.

Зараз хлопчик у важкому стані. Лікарі нічого не можуть прогнозувати щодо розвитку дитини. Попереду у нього ще довгий шлях обстеження та важких реабілітацій. Завдяки донорам Української Біржі Благодійності у вересні 2018 року Миколі були надані послуги з реабілітації, а саме 14 занять з реабілітологом, консультація логопеда та 6 логопедичних занять.  Реабілітолог відмічає позитивну динаміку, зменшення спастики, також відзначаються активні рухи голови в сторону, фіксування голови на 30-40 секунд. Збільшення амплітуди рухів у великих суглобах. Значне зниження тремору кінцівок. Логопед на консультації відмітив, що дитина їсть тільки перетерту їжу, самостійно не жує та не розмовляє. І тому було проведено 6 сеансів логопедичних занять, а саме масаж ротової порожнини, обличчя, м’яз рук та грудної клітини. Це потрібно було для вокалізації, формування артикуляційних позицій, рухів язика. Після проведеного відзначається позитивна динаміка, а саме у дитини з’явилися звуки на видиху, частини обличчя почали бути більш рухомими.

Миколка зробив певний крок вперед, але потрібно займатися далі. Лікарі надали мамі Світлані рекомендації щодо реабілітації в домашніх умовах та проведення повторних курсів через 3 місяці. Це, своєю чергою, допоможе маленькими кроками йти вперед. Перше завдання – знизити спастику м’язів до мінімуму і зробити так, аби Микола тримав голову. А далі поступово навчився сидіти, стояти і так далі. Ми щиро віримо, що нашому підопічному це вдасться"

Наразі, аби він усміхнувся і впізнав маму, почав реагувати на батьків, які його обожнюють, хлопчику потрібні реабілітації. На дві реабілітації потрібно 32 800 гривень. Давайте разом позбавимо Миколку від болю і зробимо його здоровим!

ПІБ: Ковальчук Микола Вікторович, 12.03.2014 р.

Місто: с. Киданівка, Київська обл.

Діагноз: мікроцефалія, церебральний параліч, спастичний тетрапарез, когнітивна недостатність